Пошук по сайту

Iнформатика  лекції  Курсова робота  Рефераты  

Новий Державний стандарт базової та повної загальної середньої освіти Методичний коментар

Новий Державний стандарт базової та повної загальної середньої освіти Методичний коментар





Новий Державний стандарт базової та повної загальної середньої освіти

Методичний коментар

У напрямку формування єдиного національного освітнього простору, визначення змісту освіти, який надає учневі необхідний інструментарій та базу для індивідуального розвитку та цілісного пізнання світу Постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року затверджено Державний стандарт базової та повної загальної середньої освіти,нова редакція якого ґрунтується на результатах впровадження першого варіанту стандарту, основних підходах, реалізованих у процесі підготовки нової редакції освітнього стандарту для початкової школи, а також враховує досвід зарубіжних країн з формування змісту шкільної освіти.

На відміну від попереднього варіанту ДСЗСО, який був фактично стандартом змісту загальної середньої освіти, нова його редакція відповідає нормам Закону України "Про загальну середню освіту" і визначає не лише державні вимоги до освіченості учнів, але й зобов’язання держави щодо створення належних умов для їх досягнення.

На думку експертів, педагогічної і наукової громадськості, до основних недоліків попереднього варіанту освітнього стандарту слід віднести:

- відсутність єдиного підходу до структурування характеристики змісту освіти в освітніх галузях, різний формат таких характеристик і рівень деталізації;

- перевантаженість навчальним змістом окремих освітніх галузей з огляду на передбачену Базовим навчальним планом кількість годин на їх вивчення, що спричинило надмірну кількість предметів, в тому числі й одногодинних;

недостатнє відображення у змісті освіти його виховного потенціалу, націленості на розвиток творчих здібностей особистості, формування прийомів і стратегій творчої діяльності;

нечіткість і неконкретність у багатьох випадках формулювань вимог до освітніх результатів, що унеможливлює їх адекватне вимірювання й оцінювання; відсутність орієнтирів щодо стандартизації оцінювання цих результатів;

нераціональний розподіл навчальних годин між інваріантним і варіативним освітніми компонентами, особливо в старшій школі, що, з одного боку, спричиняє перевантаженість школярів, а з іншого, – не дає змоги повноцінно реалізувати ідею особистісно орієнтованого навчання, зокрема забезпечити його профільну спрямованість;

недостатня збалансованість питомої ваги гуманітарного, природничо-математичного і технологічного складників у змісті освіти.

Нова редакція освітнього стандарту орієнтована на усунення означених недоліків та забезпечення умов досягнення якісних показників результативності освітнього процесу, відповіднихз вимогам євроінтенгрованого соціуму

В умовах демократизації і розвитку громадянського суспільства, утвердження національної свідомості, інформатизації і глобалізації світу одним з основних завдань сучасної освіти є формування освіченої людини з інноваційним типом мислення, здатної до творчої перетворювальної діяльності в усіх сферах людського життя, глибоко морального, компетентного, креативно ініціативного, патріотично налаштованого громадянина України.

Відповідно до проголошених ООН глобальних Цілей Розвитку Тисячоліття пріоритетними освітніми завданнями найближчого десятиліття для України мають стати:

-забезпечення якісної загальної середньої освіти з урахуванням освітніх потреб і здібностей кожної людини;

розбудова суспільства знань на основі формування потреби і здатності вчитися впродовж життя;

прилучення до національних цінностей українського народу як інтегрованого надбання багатовікових культур усіх етносів, що населяють Україну, основи громадянської єдності і національного згуртування;

формування функціональної освіченості учнів, життєствердного образу світу, здатності до багатогранного інтелектуального і духовного самовираження, стимулювання ініціативності та підприємливості;

надання пріоритетності особистісному розвитку, виявленню і підтримці різних видів обдарованості особистості.

З огляду на вищезазначене,вихідною в оновленому варіанті освітнього стандарту визначено соціально-педагогічну модель випускника загальноосвітньої школи, яка відображає кінцеву мету загальної середньої освіти. В її основу, враховуючи тенденції розвитку освітніх процесів у розвинених країнах світу, покладено систему цінностей освіти і компетентностей, які визначають здатність особистості успішно діяти у відповідних життєвих і навчальних ситуаціях і нести відповідальність за такі дії. Адже характеристика сучасної освіченої людини не обмежується здобутими знаннями і сформованими вміннями і навичками. Невід’ємними ознаками її освіченості є переконання, світогляд, активна громадянська позиція особистості, що дають змогу інтегруватися в соціокультурне середовище, креативно реагувати на проблеми і виклики сучасності, усвідомлювати свою роль у суспільстві і світі.

Досянення такого освітнього результату ґрунтується на формуванні ключових і предметних (галузевих) компетентностей. При роботі за оновленим державним стандартом слід враховувати змістове наповнення означених базових понять та категорій.

Так згідно з міжнародними домовленостями до ключових компетентностей віднесено уміння вчитися, спілкування державною, рідною та іноземними мовами, математична і базові компетентності в галузі природознавства і техніки, інформативна, соціальна і громадянська, загальнокультурна та підприємницька компетентності. Ураховуючи актуальність для успішного розвитку нашої держави проблеми здоров’я нації, до переліку зазначених ключових компетентностей слід додати ще одну – здоров’яформувальну. Усі вони мають комплексний характер і формуються на міжпредметній основі засобами кожної освітньої галузі. Їх структуру і загальну стратегію формування розкрито у загальній частині стандарту з наступною конкретизацією у характеристиці кожної освітньої галузі.

Предметні (галузеві) компетентності відображають більш специфічні здатності учня ефективно діяти і виявляти бажання це робити, які стосуються змістової сфери конкретної освітньої галузі чи предмета. Зазначені компетентності описуються в термінах: знає і розуміє; уміє і застосовує; виявляє ставлення і оцінює. Сутність кожної з них і передбачуваний стандартом рівень сформованості докладно розкривається у вимогах до навчальних досягнень учнів.

Формування та коригування змісту освітніх галузей у новій редакції стандарту здійснено з урахуванням його необхідності й достатності для здобуття учнями відповідних компетентностей та факту забезпечення школою загальноосвітньої , а не вузько спеціальної підготовки , проте за умови забезпечення можливостей для повноцінного профільного навчання в старшій школі, на заключному ступені здобуття загальної середньої освіти.

У нову редакцію Державного стандарту внесено відповідні зміни до змісту інваріантного освітнього компонента. Так передбачено обов»язкове вивчення другої іноземної мови та інформатики з 5-го класу та обмеження одним навчальним роком (5 клас) опрацювання курсу «Природознавство» як підготовчого ступеня для вивчення в 6 класі курсів природничої спрямованості.

Попередній досвід організації профільного навчання на ступені старшої школи засвідчив надмірний обсяг обов’язкового для всіх учнів (інваріантного) освітнього компонента, що, з одного боку, призводило до навчального перевантаження школярів, а з іншого, не забезпечувало умов щодо ефективно задоволення освітніх потреб замовників, пов’язаних з подальшими життєвими планами. Новим державним стандартом здійснено кроки щодо унормованості співвідношення між навчальними годинами, обов’язковими для вивчення, та тими, що зможуть обирати учні старшої школи( прогнозовано означене співвідношення становитиме 50на 50% за умови надання старшокласникам можливості самостійно обирати курси для опрацювання )

Для інваріантної освітньої складової характерним є високий ступінь узагальненості на рівні ідей, методів, закономірностей, підходів, принципів. Однією з пріоритетних функцій означеного освітнього компонента виступає розвиток саме ключових компетентностей як необхідної основи успішної життєдіяльності індивіда в сучасному світі. Зміст освітніх галузей на цьому етапі здебільшого реалізується цілісно, без подрібнень на численні навчальні предмети і курси. Інваріантний освітній компонент є обов’язковим для реалізації у будь-якому навчальному закладі, що надає повну загальну середню освіту.

Варіативний освітній компонент у старшій школі слугує для забезпечення відповідного освітнього вибору учня, що зумовлений його здібностями, нахилами, пізнавальними інтересами і навчальними можливостями та орієнтований на майбутню професію. Він передбачає ґрунтовне опанування значно ширшого і глибшого у порівнянні з передбаченим інваріантним компонентом змісту складових однієї-двох освітніх галузей, а також факультативне вивчення окремих курсів, пов’язаних зі змістом інших галузей. За бажанням учнів та за наявності необхідної навчально-матеріальної бази варіативний освітній компонент може бути спрямований також на здійснення початкової професійної підготовки школярів та здобуття ними певних професій. Змістове наповнення варіативного освітнього компонента формується школою на основі державних програм відповідних навчальних предметів і курсів, затверджених МОНМС України.

Отже, навчання в старшій школі здійснюється на двох рівнях. Більшість освітніх галузей вивчається на рівні обов’язкових для всіх вимог до загальноосвітньої підготовки учнів, які визначає стандарт. Окремі галузі або їх складники (навчальні предмети), що є провідними для обраного профілю,– на профільному рівні, за відповідними навчальними програмами, затвердженими МОНМС України.

Матеріал розділу Державні вимоги до загальноосвітньої підготовки учнів структурується за сімома освітніми галузями: мови і літератури; суспільствознавство; культура і мистецтво; математика; природознавство; технології; здоров’я і фізична культура. Опис освітніх галузей здійснюється послідовно за ступенями школи – основна школа і старша школа. Характеристика галузі містить: формулювання загальної освітньої мети галузі, її функцій у системі загальноосвітньої підготовки школярів, розкриття її внеску у формування ключових компетентностей; завдання галузі (у розрізі кожного рівня освіти), компоненти галузі, її змістові лінії, характеристику освітнього змісту і державних вимог до освітніх результатів учнів стосовно кожної змістової лінії. Одним з визначальних принципів побудови змісту загальної середньої освіти є українознавче спрямування усіх освітніх галузей.

Опис змісту освітніх галузей подається укрупнено, без зайвої деталізації, яка є прерогативою навчальних програм. Вимоги ж до освітніх результатів, сформульовані в термінах предметних компетентностей (знає і розуміє; уміє і застосовує; виявляє ставлення й оцінює), навпаки, подаються з достатньою деталізацією і вичерпністю. Вони мають слугувати чітким орієнтиром для укладачів відповідних навчальних програм щодо обсягу і рівня навчального змісту, який слід представити в програмах, а також для розробників норм визначення й оцінювання навчальних досягнень школярів.

У стандарті не вказуються навчальні предмети, які реалізують освітню галузь. Натомість стандарт утверджує можливість різноваріантної реалізації освітніх галузей у різних системах навчальних предметів, інтегрованих курсів, програми яких укладаються і затверджуються в установленому порядку.

У розділі Вимоги до структури і змісту навчальних програм розкривається сутність навчальної програми як нормативного документу, що конкретизує для кожного класу визначені стандартом результати навчання стосовно освітньої галузі або її складника, деталізує відповідний навчальний зміст, засобами якого ці результати досягаються, а також містить рекомендації щодо виявлення й оцінювання передбачених освітніх результатів. Стандарт визначає вимоги до структури і змісту навчальних програм, а також процедуру їх створення і затвердження.

Важливим змістовним аспектом нового Державного стандарту також виступає

переорієнтація освіти зі знанієвої парадигми на діяльнісну. Саме тому розділ «Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів» орієнтує освіту на формування способів навчальної, пізнавальної, комунікативної, практичної діяльності.

До недоліків чинного Стандарту експерти ЦОМ відносять таке:

-чинним стандартом успадковано від попереднього стандарту перевантаження змісту шкільної освіти, який не засвоюється учнями і призводить до погіршення їх стану здоров’я. Розробникам поки що не вдалося розв’язати цю проблему; продовжується рух шляхом екстенсивного формування змісту освіти.Найбільш складною для модернізації на сьогодні є основна школа. Саме вона найбільше перевантажена змістом, багатопредметністю, а відтак спричинює втрату школярами мотивації до навчання;

-водночас, у чинному Стандарті у жодній з освітніх галузей не здійснено спроби перенести зміст освіти з основної школи у старшу. Натомість значно деталізовано і насичено змістом обов’язковий для опанування учнями матеріал з літератури, історії, мистецтва. Практично без змін залишився зміст Стандарту з математики;

- не вдалося у повній мірі надати практичного спрямування змісту інформативної освіти. Це важлива проблема. Два роки тому галузевим міністерством вперше було проведено дослідження інформативної грамотності випускників шкіл, яке засвідчило, що учні 11-х класів мають в основному початковий рівень сформованості інформативних компетентностей. У понад половини учнів не сформовано такі вміння як шукати, створювати електронні дані, систематизувати отримані дані та поняття, відрізняти суб’єктивне від об’єктивного; використовувати потрібні засоби (презентації, графіки, діаграми, карти знань) для комплексного розуміння та подання отриманих даних; знаходити потрібні веб-сайти та використовувати Інтернет-сервіси такі, як форуми та е-mail пошту; використовувати інформаційні технології для осмислення того, що відбувається, інноваційної діяльності в різних контекстах дома, на роботі (школі) і дозвіллі;

- cуттєвим недоліком проекту видається те, що зміст освіти у старшій профільній школі представлено лише на базовому рівні – тобто рівні обов’язкових вимог до загальноосвітньої підготовки учнів. Проект же Державного стандарту для профільного рівня, що вкрай необхідно, не розроблено.При цьому практика запровадження профільного навчання свідчить про те, що у навчальних програмах для профільної школи закладають зовсім різні вимоги. Вивчення предмету на профільному рівні може досягатися за рахунок розв’язання більшої кількості різноманітних задач та вправ, виконання більшої кількості практичних робіт, поглибленого вивчення предмету, що іноді може відповідати навіть рівню вимог вищого навчального закладу тощо.Очевидно, що розробити дворівневий стандарт для старшої школи досить складно, оскільки відсутня концепція принципових технологічних відмінностей подачі навчального матеріалу окремо на базовому та профільному рівнях. Пороте актуальність завдання така констатація не усуває.

поділитися в соціальних мережах



Схожі:

Державний стандарт базової І повної загальної середньої освіти
З метою організованого переходу на новий Державний стандарт базової І повної загальної середньої освіти Міністерство освіти І науки...

Державний стандарт базової І повної загальної середньої освіти
Державний стандарт базової І повної загальної середньої освіти, затверджений постановою км україни від 23. 11. 2011р. №1392 (витяг)...

Державний стандарт базової І повної загальної середньої освіти
Про затвердження Державного стандарту базової І повної загальної середньої освіти

Державний стандарт базової І повної загальної середньої освіти
Державний стандарт) спрямований на виконання завдань загальноосвітніх навчальних закладів II і III ступеня (далі — загальноосвітні...

Міністерство освіти І науки україни пр. Перемоги
З метою організованого переходу на новий Державний стандарт базової І повної загальної середньої освіти Міністерство освіти І науки...

Міністерство освіти І науки україни пр. Перемоги
З метою організованого переходу на новий Державний стандарт базової І повної загальної середньої освіти Міністерство освіти І науки...

Міністерство освіти І науки україни пр. Перемоги
З метою організованого переходу на новий Державний стандарт базової І повної загальної середньої освіти Міністерство освіти І науки...

Міністерство освіти І науки україни пр. Перемоги
З метою організованого переходу на новий Державний стандарт базової І повної загальної середньої освіти Міністерство освіти І науки...

Державний стандарт базової І повної загальної середньої освіти
Відповідно до статті 31 Закону України “Про загальну середню освіту” Кабінет Міністрів Українипостановляє

Державний стандарт базової І повної загальної середньої освіти
Відповідно до статті 31 Закону України “Про загальну середню освіту” Кабінет Міністрів України постановляє



База даних захищена авторським правом © 2017
звернутися до адміністрації




info.ocvita.com.ua
Головна сторінка