Пошук по сайту

Iнформатика  лекції  Курсова робота  Рефераты  

3 Розділ І. Теоретичні основи використання гри у навчально-виховному процесі

3 Розділ І. Теоретичні основи використання гри у навчально-виховному процесі





Сторінка1/3
  1   2   3



ЗМІСТ

Вступ……………………………………………………………………….

3

Розділ І. Теоретичні основи використання гри у навчально-виховному процесі……………………………………………………….


5

    1. Дидактичні ігри як засіб активізації пізнавальної діяльності…...

5

    1. Види дидактичних ігор……………………………………………

7

    1. Види інтелектуальних ігор ………………………………………..

9

Розділ ІІ. Методика проведення інтелектуальної гри «Брейн-ринг» ………………………………………………………………………


11

2.1. Підготовчий етап…………………………………………………….

11

2.2. Правила гри…………………………………………………………..

12

2.3. Система для "Брейн-рингу"…………………………………………

13

2.4. Якими мають бути питання для «Брейн-рингу» …………………

16

2.5. Запитання для проведення гри «Брейн-Ринг» з інформатики…….

18

Список використаних джерел…………………………………………

30


ВСТУП

Освіта України сьогодні знаходиться на етапі переходу до нового розуміння завдань, проблем, використання нових методів і підходів у навчанні. Однією з актуальних проблем на сучасному етапі розвитку педагогічної теорії та практики є активізація пізнавальної діяльності учнів, адже від неї залежить ефективність навчання: свідоме і міцне здобуття знань, перетворення знань у переконання, розвиток інтересу до навчальної діяльності, самостійність думки та практичних дій учнів.

Пізнавальна активність дитини – це її внутрішня готовність до подальшої участі у процесі оволодіння знаннями, уміннями і навичками та виявлення самостійності й творчого підходу до виконання навчальних завдань. У центрі навчально-виховного процесу має бути учень. Сьогодні перед школою стоїть завдання домогтися, щоб діти не лише засвоїли матеріал, а й могли вільно оперувати ним, застосовувати їх для вирішення навчальних та життєвих проблем, для розширення свого пізнавального досвіду.

Сучасний педагог Л. В. Артемова справедливо зазначає: ,, Щоб навчання було легким і бажаним, важливо пропонувати такий зміст знань, який дитина на даному етапі розвитку своєї психіки може сприйняти найбільш оптимально – зацікавлено, з найменшими труднощами” [1]. Г. І. Щукіна, систематизувавши основні дослідження педагогіки з даної проблеми, зазначає, що активізація пізнавальної діяльності учнів є однією з умов ефективності і підвищення якості навчально-виховного процесу. Проведені наукові пошуки значним чином активізували практику в дослідженні різних можливостей ефективності навчального процесу.

Активізація навчальної діяльності – це спонукання дітей у процесі формування умінь і навичок до максимальної активності, спрямованої на свідоме засвоєння знань, розвиток навчальних інтересів та самостійності у процесі навчання. Суть активізації навчальної діяльності в тому, щоб учні активно опанували навчальний матеріал, уміли самостійно застосовувати набуті знання на практиці.

Залежно від особливостей, мотивів, цілей і засобів людської діяльності, її можна поділити на три види: гру, навчання й працю. Гра супроводжує людину впродовж усього життя. Вона є феноменом людської культури. Тому ця проблема привертає увагу багатьох дослідників.

Дослідженням проблеми використання ігрових технологій у навчанні займались В. Бедержанова, О. Газман, В. Горленко, І. Петерсон, В. Рибальський, Е. Семенова, А. Тюков, В. Хрипко, А. Усова, С. Шмаков, В. Скалкін, В. Трайнєв, С. Щербак, П. Щербань та інші науковці.

Головні положення теорії ігрової діяльності були сформульовані й розроблені класиками педагогічної і психологічної науки К. Ушинським, Д. Писарєвим, О. Леонтьєвим та ін.

РОЗДІЛ І. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ВИКОРИСТАННЯ ГРИ У НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОМУ ПРОЦЕСІ
1.1. Дидактичні ігри як засіб активізації пізнавальної діяльності

С.Л. Рубінштейн писав: «Гра людини - породження діяльності, за допомогою якої людина перетворює дійсність та змінює світ. Суть людської гри - у здатності, відображаючи, перетворювати дійсність... У грі вперше формується і виявляється потреба дитини впливати на світ - у цьому основна, центральне і саме загальне значення гри »[2].

У психології розвитку грі традиційно надають вирішальне значення в психічному розвитку дитини. Л. С. Виготський називає гру «дев'ятим валом дитячого розвитку». «Саме в грі всі сторони особистості дитини формуються в єдності та взаємодії, саме в ній відбуваються значні зміни у психіці дитини, що готують перехід до нової, більш високої стадії розвитку» [3].

Дидактична гра - це активна діяльність з імітаційного моделювання систем, що вивчаються, явищ, процесів. Головна відмінність гри від іншої діяльності полягає в тому, що її предмет - сама людська діяльність. У дидактичній грі основним типом діяльності є навчальна діяльність, яка вплітається в ігрову і набуває риси спільної ігрової навчальної діяльності [4].

Для дидактичних ігор характерна наявність завдання навчального характеру - навчальної задачі. Нею керується дорослі, створюючи ту чи іншу дидактичну гру, але наділяють її в цікаву для дітей форму.

Істотна ознака дидактичної гри - стійка структура, яка відрізняє її від будь-якої іншої діяльності. Структурні компоненти дидактичної гри: ігровий задум, ігрові дії і правила.

Ігровий задум виражений, як правило, в назві гри. Ігрові дії сприяють пізнавальної активності учнів, дають їм можливості проявити свої здібності, застосувати наявні знання, уміння і навички для досягнення цілей гри. Правила допомагають направляти ігровий процес. Вони регулюють поведінку дітей і їх взаємини між собою. Дидактична гра має певний результат, який є фіналом гри, надає грі закінченість. Вона виступає насамперед у формі рішення поставленої навчальної задачі і дає школярам моральне і розумове задоволення. Для вчителя результат гри завжди є показником рівня досягнень учнів у засвоєнні знань або в їх застосуванні.

Всі структурні елементи дидактичної гри взаємопов'язані між собою і відсутність будь-якого з них руйнує гру.

Гра використовується у вихованні дітей за двома напрямками: для всебічного гармонійного розвитку і в узкодідактіческіх цілях. Гра необхідна форма діяльності дитини. Гра - серйозна розумова діяльність, в якій розвиваються всі види здібностей дитини, в ній розширюється і збагачується коло уявлень про навколишній світ, розвивається мова. Дидактична гра дає можливість розвивати найрізноманітніші здібності дитини, його сприйняття, мова, увага.

Багато ігор з готовим змістом і правилами створюється в даний час педагогами. Ігри з правилами призначені для формування та розвитку певних якостей особистості дитини. 

У дидактичній грі формується вміння підкоритися правилам, тому що від точності дотримання правил залежить успіх гри. В результаті ігри впливають на формування довільної поведінки, організованості.

Отже, з поняття гри можно виділити ряд положень:

  • гра виступає самостійним видом розвивальної діяльності учнів;

  • гра – свобода саморозкриття, саморозвитку з опрою на підсвідомість, розум і творчість;

  • В грі розв’язуються проблеми міжособистісних відносин, набувається досвід взаємовідносин між людьми;

  • гра ставить учнів в умови пошуку, стимулює жагу до перемоги, відповідно вони прагнуть бути винахідливими, чітко виконувати завдання, дотримуватися правил гри;

  • через гру та в грі готується свідомість учня до майбутніх умов життя, відношення з однолітками та дорослими формуються якості особистості, необхідні майбутньому члену громади;

  • в грі формуються так якості як самостійність ініціативність, організованість, розвиваються творчі здібності, уміння працювати в колективі;

Дидактичні ігри можуть використовуватися як на уроках (при актівазції та мотивації навчальної діяльності, закріпленні матеріалу, узагальненні, контролі знань), так і в позаурочний час.

Включаючи ігри в процес навчання та виховання, необхідно дотримуватися основних правил організації гри:

  • відсутність примусу в будь-яких формах при залученні учнів в гру;

  • принципи розвитку ігрової діяльності;

  • принципи підтримки ігрової атмосфери;

  • принципи взаємозв’язку ігрової та неігрової діяльності. Для вчителя є важливим перенос основного змісту ігрових дій у реальний життєвий досвід учнів;

  • принципи переходу від найпростіших ігор до складніших ігрових форм. Логіка переходу від найпростіших ігор до складніших пов’язана з поступовим поглибленням різноманітного щмісту ігрових завдань і правил – від ігрового стану - до ігрових ситуацій, від наслідування - до ігрової ініціативи, від локальних ігор –до ігор-комплексів, від вікових ігор - до безвікові, «вічних»;

Формула гри – захоплення плюс розвиток. Створення такої мотивації – мотивації досягнення в спільній учбовій діяльності – є основною метою застосування ігрових форм ведення занять по ігор у позакласній роботі. [5].
1.2. Види дидактичних ігор

Складним питанням в теорії дидактичної гри є питання її класифікації. Класифікація ігор - це розподіл їх за спільними ознаками з утворенням певної системи. Дидактичні ігри відрізняються за навчальним змістом, пізнавальною діяльністю дітей, ігровими діями та правилами, організацією та взаємовідносинами дітей, за роллю вчителя. Перераховані ознаки притаманні всім іграм, проте в одних чіткіше виступають одні, а в інших – інші, що і обумовлює труднощі систематизації дидактичних ігор за визначеною ознакою.

Недаремно в різних збірниках вказано близько 500 дидактичних ігор, але чіткої класифікації, групування ігор по виду ще нема. Вчені продовжують розробку цього питання.

Наведемо приклади класифікацій дидактичних ігор деяких науковців.

М. В. Кларін, визнаючи труднощі у розробці єдиної класифікації, пов’язував це з тим, що дидактична гра поєднує дві ознаки діяльності: гру й навчання. Автор пропонував класифікувати види ігор за кількома ознаками, зокрема:

1.За дидактичними завданнями:

  • ігри на повідомлення нових знань;

  • ігри на закріплення;

  • ігри на перевірку;

  • ігри на повторення.

2. За ступенем пізнавальної самостійності учнів:

  • репродуктивні;

  • конструктивні;

  • творчі.

3. За джерелами навчальної інформації:

  • словесні;

  • наочні;

  • практичні.


Класифікація дидактичних ігор за О. Я. Савченко:

  • Сюжетно – рольові.

  • Ігри – вправи.

  • Ігри – драматизації.

  • Ігри – конструювання.

К. О. Баханов в основу класифікації дидактичних ігор взяв дидактичну мету і шляхи її досягнення. Автор виокремлював такі групи дидактичних ігор:

1. За методикою проведення:

  • сюжетні;

  • рольові;

  • ділові;

  • імітаційні;

  • ігри – змагання;

  • ігри – драматизації.

2. За дидактичною метою:

  • актуалізуючи;

  • формуючі;

  • узагальнюючі;

  • контрольно – корекційні

Дидактичні ігри нараховують велику кількість видів та підвидів і залежно від ознак, які вважалися дослідниками основними, розроблялися відповідні класифікаційні групи. [6].
1.3. Види інтелектуальних ігор

Інтелектуальні ігри – дієвий інтструмент засвоєння теоретичних знань, наукових понять, термінів. До інтелектуальних ігор відносять ребуси, кросворди, філворди, чайнворди, вікторини, ігри-конкурси, КВК та ін.

Ребус – зображення слова або цілого речення за допомогою букв, цифр, символів, малюнків та ін.

Кросворд являє собою набір сітку з комірок, в які вписуються літери, створюючи слова. В кросворди варто включати терміни не тільки останньої теми, а і попередніх, що дає можливість учням повторити матеріал. Різновидом кросворда є «Лабіринт». Його основне правило – остання літера слова – є першою літерою наступного слова.

Для закріплення теми уроку чи частини теми програми, засвоєння понятійного апарату та категорій можна використовувати так звані «короткі ігри»: тематичні вікторини, «Доміно», «Лото», «Угадайка», а також кросворди, чайнворди, філфорди і т.ін.

Суть інтелектуальних ігор «Доміно», «Лото» полягає в тому, зо до будь-якого означення, поняття, питання необхідно підібрати із запропонованих варіантів правильне значення (відповідь).

Філфорди – різновид кросворда, являє собою набір літер, які необхідно згрупувати таким чином, щоб вийшло слово визначене тематикою.

В інтелектуальній грі «Вікторина» реалізується вміння учнів мислити, проявляти гостроту розуму, тренувати пам'ять, розширювати кругозір. Суть гри: давати швидкі відповіді на питання.

Відмінність ігор типу «Вірю-не вірю», «Угадайка» від вікторин полягає в тому, що в них містяться питання, які вимагають відповіді «Так» чи «Ні», «Вірю» або «Не вірю».

Особливе місце займають ділові ігри (ситуаційні, імітаційно-рольові) ігри, які являють собою спеціально організовану ситуацію, яка імітує реальну професійну діяльність, що носить умовний характер і поєднує в собі як учбові, так і ігрові елементи. Їх використання можливе тоді, коли учні вже набули необхідних знань, умінь, навичок аналітичної, професійної діяльності. Тому такі ігри проводяться на завершальному етапі навчання. [5].

Інтелектуальні ігри-конкурси, КВК мають більш складну структуру, включають, як правило, різноманітні завдання і вимагають більш серйозної попередньої підготовки як від вчителя, так і від учнів.

РОЗДІЛ ІІ. МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ

ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ГРИ «БРЕЙН-РИНГ»

Найчастіше вчителі серед інтелекутальних ігор обирають «Брейн-ринги». Щоправда дуже часто крім назв від справжнього класичного «Брейн-рингу» не лишається нічого. Проводять вікторини, а називають їх так. Яка ж різниця між вікториною і «Брейн-рингом»? Про це буде далі.

«Брейн-ринг» - це командна гра, в якій найяскравіше проявляється дух змагання. Вона вимагає від гравців знання матеріалу, швидкості думки, логічного мислення, уміння працювати в команді.
2.1. Підготовчий етап

Для того, щоб провести дану гру організатору необхідно сформувати команди, підготувати спеціальну установку, підібрати запитання з теми.

«Брейн-ринг» - це гра, в якій змагаються попарно команди з 6 учнів. Тому перше, що необхідно зробити, це дати учням завдання сформувати команди по 6 чоловік. При цьому вказується, в 1 команді можуть бути учні лише 1 класу чи паралелі, чи команда формується повністю по бажанню учнів. Це залежить від задуму вчителю провести гру серед класів паралелі чи серед «сусідніх» параллелей чи зробити загальношкільний чемпіонат. Кожна команда має обрати собі капітана та «кнопочника». Ці посади може займати і один учень за рішенням команди, єдине що при виборі учнів на дані посади, команда повинна знати їх права та обов’язки. Капітан – це головна людина, на яку покладається найбільша відповідальність. Саме він обирає, хто з гравців буде відповідати. Це є відповідальним тому, що гравці команди можуть мати різні версії правильної відповіді. Капітан надає слово гравцю, чия версія здається йому, вірною, або ж відповідає сам. «Кнопочник» - це член команд из найкращою реакцією. Саме він дає сигнал про готовність команди відповідати. «Брейн-ринг» - це гра на швидкість, тому тут змагаються не лише в знаннях, а і в швидкості реакції.
  1   2   3

поділитися в соціальних мережах



Схожі:

Інформаційно – комунікаційні технології як засіб розвитку творчої...
Розділ Теоретичне обґрунтування доцільності використання ікт в навчально – виховному процесі

Розділ І. Теоретичні основи використання інформаційних технологій
Розділ ІІ. Застосування інформаційно-комунікаційних технологій на уроках української мови та літератури

Звіт кзш №114 щодо підсумків експериментальної діяльності з теми:...
«Використання Інтернет- та медіаосвітніх технологій у навчально-виховному процесі сучасної школи та їх вплив на становлення інноваційної...

Зарубіжна література. 2-4 класи
Перелік програм спецкурсів та факультативів, рекомендованих до використання у навчально-виховному процесі

Методичний супровід впровадження та використання інформаційно-комунікаційних технологій
Відділом освіти за рахунок місцевих бюджетів придбано 16 мультимедійних навчальних комплексів та 1 інтерактивну дошку. Таким чином...

Використання аудіо-візуальних засобів у процесі навчання англійської мови
Розділ Теоретичні засади використання аудіо-візуальних засобів на уроках англійської мови

Програма освітньої діяльності підвищення фахової кваліфікації вчителів...
Тема 1: Використання духовно-творчого потенціалу української традиційної культури у навчально-виховному процесі

Програма пропедевтичного курсу «Комп’ютерленд»
Перелік програм курсів за вибором, спеціальних курсів І факультативів, що рекомендовані до використання у навчально-виховному процесі...

Доповідь на засіданні педагогічної ради на тему: «Науковий підхід...
Бєлаш О. П., заступник директора з нвр загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №17 м. Білої Церкви

На уроках російської мови
Використовуючи медіаресурси, можна створювати власні цікаві проекти І неповторні авторські витвори. А тому використання ікт у навчально-виховному...



База даних захищена авторським правом © 2017
звернутися до адміністрації




info.ocvita.com.ua
Головна сторінка