Пошук по сайту

Iнформатика  лекції  Курсова робота  Рефераты  

Надходжень до бюджету повинно забезпечити необхідне коло користувачів інформацією про нараховані, відстрочені, розстрочені та сплачені податкові зобов’язання

Надходжень до бюджету повинно забезпечити необхідне коло користувачів інформацією про нараховані, відстрочені, розстрочені та сплачені податкові зобов’язання





Сторінка1/16
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   16
надходжень до бюджету повинно забезпечити необхідне коло користувачів інформацією про нараховані, відстрочені, розстрочені та сплачені податкові зобов’язання, податковий борг та його погашення, переплати, відшкодування з бюджету в розрізі платників податків та платежів.

Оперативний облік платежів до бюджету та складання звітності здійснюється працівниками підрозділу обліку та звітності органу ДПС в автоматичному режимі в межах автоматизованих робочих місць відповідно до нормативно-законодавчої бази України.

Здійснення оперативного обліку в системі органів ДПА відбувається у відповідності до Інструкції про порядок ведення держав­ними податковими інспекціями оперативно-бухгалтерського обліку податків і неоподаткованих платежів, затвердженої наказом Міністерства фінансів України та Головною державною податковою інспекцією України від 12.05.1994 № 37 та іншими норматив­ними актами. Серед етапів здійснення оперативного обліку визначають:

  1. відкриття карток особових рахунків платників за кожним видом платежів;

  2. відображення в особових рахунках платників відповідної інформації щодо податкових зобов’язань (нараховані, відстрочені, розстрочені та сплачені суми податків, податковий борг та його погашення, переплати, відшкодування з бюджету тощо в розрізі платників податків та платежів);

  3. підведення підсумків у особових рахунках платників, їх перевірка та закриття;

  4. формування за даними особових рахунків зведеної інформації в спеціальних реєстрах;

  5. складання і подання вищим податковим органам звітності про надходження, податковий борг та переплату платежів до бюджету.

Особові рахунки платників відкриваються структурним підрозділом обліку і звітності органу ДПС щорічно в розрізі окремих категорій платників у такому порядку: для тих, що перебувають на податковому обліку з початку року, взяті на податковий облік з моменту взяття їх на облік, своєчасно не стали на податковий облік з моменту нарахування або сплати платежу. Відкриття особових рахунків платників здійснюється також при реорганізації платників податків у формі: зміни назви, організаційно-правового статусу або місця реєстрації платника податків; об’єд­нання двох або більше платників податків у один з ліквідацією тих, що об’єдналися; розподілу платника податків на дві або більше особи з ліквідацією такого платника.

Підставою для відкриття особових рахунків виступають списки складу платників, одержані від структурних підрозділів з обліку платників даного органу ДПС. Списки формуються засобами програмного забезпечення та містять: назву (або прізвище, ім’я та по батькові — для фізичної особи) платника; його ідентифікаційний код (номер); коди платежів відповідно до бюджетної класифікації (із зазначенням символів звітності, номерів рахунків, відкритих у територіальних органах державного казначейства або на ім’я фінансових органів, виду бюджету). При цьому особові рахунки повинні бути відкриті не пізніше першого робочого дня, наступного за днем одержання списків платників. Для забезпечення повноти надходжень платежів до бюджету та консолідації інформації в процесі виконання бюджету органи ДПС до 1 грудня кожного року подають відповідним органам Державного казначейства та фінансовим органам означені списки із супровідним листом.

При переході платника на облік з одного органу ДПС до іншого, новий особовий рахунок не відкривається, облік надходження платежів при цьому ведеться в особовому рахунку, що переданий з органу ДПС за попереднім місцем реєстрації платника. Не відкривається особовий рахунок платника також і при його переведенні до категорії великих платників податків.

Кожен особовий рахунок має свій номер. Номери особових рахунків юридичних осіб — суб’єктів підприємницької діяльності відповідають ідентифікаційним кодам, що присвоюються згідно з «Положенням про єдиний державний реєстр підприємств та організацій України», затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 22.01.1996 р. № 118. Підприємствам, які здійснюють спільну підприємницьку діяльність, відкривають особові рахунки за додатковою ознакою, що відповідає реєстраційним (обліковим) номерам Тимчасового реєстру Державної податкової адміністрації України. Номери особових рахунків фізичних осіб — суб’єктів підприємницької діяльності повинні відповідати ідентифікаційним номерам, що присвоюються згідно з Законом України «Про державний реєстр фізичних осіб — платників податків та інших обов’язкових платежів».

При відкритті особових рахунків платників кожному присвою­ється порядковий номер, що діє протягом поточного року. Такі номери не пов’язані з реквізитами особових рахунків платників і присвоюються залежно від черговості відкриття. Інформація щодо них використовується для визначення кількості відкритих особових рахунків платників та відповідності відкриття рахунків списку платників.

Кожна картка особового рахунка має безпосередній вихід на Єдиний банк даних про платників податків — юридичних осіб, який є автоматизованою системою збору, нагромадження та обробки даних про платників податків та включає дані інших реєстрів, а саме: реєстру платників ПДВ, реєстру неприбуткових організацій і установ, реєстру платників податків постійних предс­тавництв нерезидентів в Україні, реєстру договорів про спільну діяльність, реєстру великих платників податків. Така функціональ­на схема дозволяє групувати облікові показники за всіма наведеними ознаками.

Форма особових рахунків визначається в залежності від установленого порядку щодо обліку платежів на основі особливостей їх справляння. При відтворенні форми в електронному або паперовому вигляді вона має відповідати умові ідентичності до встановленого нормативного взірця. Відповідно до вищевказаного нормативного документа діють такі форми особових рахунків (табл. 1.2)

Таблиця 1.2

ФОРМИ ОСОБОВИХ РАХУНКІВ


п/п

Форма
особового
рахунка

Умови надходження платежу
та функціональне призначення

1

Ф. № 3

Для здійснення обліку платежів, що надходять авансовими внесками зі щомісячним перерахунком

2

Ф. № 4

Для здійснення обліку платежів, що надходять авансовими внесками із щоквартальним перерахунком

3

Ф. № 6

Для здійснення обліку платежів, що надходять щомісячно або щоквартально без здійснення перерахунку авансових внесків

4

Ф. № 5

Для здійснення обліку ПДВ та його відшкодування для платників податків — юридичних осіб

5

Ф. № 5а

Для здійснення обліку ПДВ та його відшкодування для платників податків — фізичних осіб

6

Ф. № 15

Без подання розрахунків

7

Ф. № 1–А

Для ведення обліку конфіскованого майна

8

Ф. № 2

Без нарахування пені та врахування у сумах податкового боргу

Форми карток особових рахунків мають лицьовий та зворотний боки.

Усі вартісні операції в особових рахунках платників здійснюються в національній валюті (гривнях та копійках) відповідно до норм розрахунків, що діють в установах банків України та затверджені положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку.

Важливим моментом оперативного обліку податкових органів є напрямок обліку та використання бланків суворої звітності, до яких зокрема відносяться квитанції на прийом податкових та неподаткових платежів за формами № 24 та № 10. Зазначені носії інформації замовляються, виготовляються, зберігаються та контролюються Державною податковою адміністрацією України
згідно з порядком, установленим наказом ДПА України від 12.05.1994 р. № 37. Облік квитанцій ведеться у підрозділах обліку і звітності державних податкових органів. Зазначені квитанції використовують для одержання органами місцевого самоврядування платежів до бюджету від сільського населення. Квитанційні книжки за формами № 10 і № 24 органу місцевого самоврядування передаються спеціалісту органу місцевого самоврядування працівником підрозділу обліку і звітності за вимогою-дору­ченням, за умов дозволу на видачу керівника (заступника керівника) ДПІ із відповідною візою на вимозі-дорученні.

При видачі квитанційних книжок працівник підрозділу обліку і звітності підписує вимогу-доручення органу місцевого самоврядування та ставить позначку «Видано______ квитанцій за № ____ (число, місяць, рік)». Вимоги-доручення про видачу квитанційних книжок за формами № 10 і № 24 зберігаються у справах ДПІ як звітні документи. Видача квитанційних книжок реєструється у Книзі обліку і особовому рахунку органу місцевого самоврядування з обліку квитанцій та прийнятих за ними грошових сум. Працівник органу місцевого самоврядування факт отримання квитанційних книжок підтверджує підписом у книзі обліку (щодо форми № 24) та на вимозі-дорученні (щодо форми № 10).

Копії квитанцій за формами № 10 і № 24, видані платникам податків за платежами до бюджету, передаються органом місцевого самоврядування до органу Державного казначейства в день здавання установі банку наявної готівки за цими квитанціями разом з описом до них, який складається у двох примірниках (один примірник залишається у справах органу місцевого самоврядування). В описі зазначаються суми, сплачені кожним платником, серії і номери виписаних квитанцій, загальна кількість їх копій, які здаються, та загальна сума платежів, прийнятих за цими квитанціями. Орган Державного казначейства здійснює фіксацію інформації щодо зазначених квитанцій за кодами платежів та передає їх разом з описом до органу державної податкової служби для здійснення обліку платежів до бюджету в особових рахунках платників.

2. Одним із відправних моментів обліку податків, зборів та інших обов’язкових платежів є реєстрація податкових зобов’я­зань — зобов’язань платників сплатити відповідну суму коштів до бюджету чи державних цільових фондів у встановлені терміни часу та порядку — в розрізі платників та платежів.

Нарахування податків, зборів та інших обов’язкових платежів здійснюється за кожним платежем окремо відповідно до Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами» від 21.12.2000, при цьому визначення розміру податкового зобов’язання залежно від ситуації може бути здійснено як платником, так і контролю-
ючими — державними органами, які у межах своєї компетенції здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування обов’язкових платежів та погашення зобов’язань чи податкового боргу. До складу останніх відносять податкові (стосовно основної кількості податків і зборів та платежів) та митні (стосовно платежів, зборів, які справляються при вивезенні чи ввезені товарів на митну територію України) органи, установи Пенсійного фонду, Фондів соціального страхування.

За більшістю платежів до бюджету та державних цільових фондів платник зобов’язаний самостійно обчислити суму податкових зобов’язань та зазначити останню у податковій декларації чи у розрахунках, форми яких установлюються нормативними актами ДПА України. Податкові декларації платник подає до податкових органів у терміни, які залежать від базового податкового періоду. Зокрема, якщо базовий податковий період дорівнює:

  • календарному місяцю (у тому числі при сплаті щомісячних авансових внесків) — подання здійснюється протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця;

  • календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків) — подання провадиться протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя);

  • календарному року (крім платників податку на доходи фі-
    зичних осіб) — подання відбувається протягом 60 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) року;

  • календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб (прибуткового податку з громадян) — до 1 квітня року, наступного за звітним.

Якщо платник податків не подає у встановлені строки подат­кову декларацію; результати документальних перевірок його діяльності свідчать про невідповідність указаних у декларації та фактичних даних; розрахунки податкової декларації містять арифметичні та методологічні помилки та інше, податковий орган зобов’язаний самостійно визначити суму його податкового зобов’язання. За документами, які підтверджують нараховані податкові зобов’язання, що нараховані (зменшені, списані) органом державної податкової служби, структурні підроз­діли, якими здійснюється розрахунок сум (донараховують суму) податкового зобов’язання, складають та направляють плат­нику податкове повідомлення (для платників податків — юридичних осіб форми «Ю», для платників податків — фізичних осіб форми «Ф»).

Податкове повідомлення складається щодо кожного окремого податку, збору (обов’язкового платежу). Якщо згідно із законодавством з питань оподаткування передбачено декілька строків сплати нарахованого податковим органом податкового зобов’я­зання, суми, які необхідно сплатити, та відповідні терміни сплати проставляються в його окремих рядках.

Податкове повідомлення має містити повну суму податкового зобов’язання, нараховану платнику податків за актом документальної перевірки і штрафних санкцій (за їх наявності) та визначену в рішенні або розраховану в інших документах, передбачених чинним законодавством. Якщо рішення містить розраховану суму податкового зобов’язання за кількома податками, податковий орган складає відповідну кількість податкових повідомлень.

Податкове повідомлення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено особисто такій фізичній особі або її законному представникові чи надіслано листом на її адресу за місцем проживання або останнього відомого місця її знаходження з повідомленням про вручення. Податкове повідомлення вважається надісланим (врученим) юридичній особі, якщо його передано посадовій особі юридичної особи під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.

Податкове зобов’язання платника податків, нараховане контролюючим органом, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, якщо останній згоден з його розміром.

Якщо платник податків, зборів та інших обов’язкових платежів порушує правила оподаткування, з нього справляються штраф­ні санкції — платежі у фіксованій сумі або у вигляді відсотків від суми податкового зобов’язання (без урахування пені та штрафних санкцій). Штрафні санкції накладаються контролюючим органом крім особливих випадків, а їх розмір залежить від специфіки порушення податкового законодавства.

Якщо платник податків вважає, що контролюючий орган визначив суму податкового зобов’язання неправильно або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству з питань оподаткування або виходить за межі його компетенції, встановленої законом, платник податків має право на апеляційне узгодження податкового зобов’язання у формі:

  • скарги про адміністративне оскарження рішення контролюючого органу;

  • заяви в суд (арбітражний суд) у разі, якщо остаточне рішення щодо справи прийняте вищим контролюючим органом не на користь платника.

Органи державної податкової служби здійснюють первинну фіксацію в системі оперативного обліку податкових зобов’язань шляхом внесення у базу даних на підставі документів, що готуються безпосередньо органом державної податкової служби, надходять від судових та інших органів, платників відповідно до діючих порядків передачі інформації та внутрішнього документообігу. Зокрема:

а) за податковими зобов’язаннями, які самостійно визначаються платником:

— податкові декларації (розрахунки), у тому числі нові (уточнені), довідки про суми платежу на збільшення або зменшення податкових зобов’язань звітного періоду, розрахунки авансових платежів та інші документи, які подаються платниками податків до податкового органу в порядку та терміни, встановлені податковим законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування платежів;

— реєстр відповідного органу Державного казначейства (фінансового органу), що підтверджує надходження коштів на бюджетні рахунки — у випадках, коли чинними нормативно-право­вими актами передбачено визначення податкового зобов’язання за фактом зарахування коштів на бюджетні рахунки;

б) за податковими зобов’язаннями, розрахованими органом державної податкової служби:

— податкове повідомлення (рішення) органу державної подат­кової служби, складене за актом документальної перевірки або за іншими документами, передбаченими чинним законодавством;

— податкове повідомлення (рішення) органу державної подат­кової служби про застосування та стягнення сум штрафних санкцій за порушення граничних термінів сплати узгодженого податкового зобов’язання;

— рішення про скасування або зміну раніше прийнятого рішення про нарахування податкового зобов’язання (пені і штрафних санкцій) унаслідок адміністративного оскарження;

— розрахунок суми податкового зобов’язання, якщо згідно з нормативно-правовими актами з питань оподаткування особою, відповідальною за нарахування окремого платежу, є податковий орган;

— акт документальної перевірки з питань повноти нарахування, утримання та сплати прибуткового податку з громадян;

в) що надходять від судових органів:

— рішення (ухвала, постанова) суду (господарського суду) про нарахування або визнання недійсним відповідного рішення органу державної податкової служби про застосування та стягнення сум штрафних (фінансових) санкцій, донарахованих сум податків, скасування раніше нарахованих сум податкового зобов’язання;

г) що є підставою для відстрочення або розстрочення сплати податкових зобов’язань перед бюджетом та скасування наданих відстрочених або розстрочених податкових зобов’язань:

— рішення про відстрочення або розстрочення сплати податкових зобов’язань, надані органами, які згідно з чинним законодавством мають право приймати такі рішення;

— договір між платником та органом державної податкової служби, якщо рішення про надання відстрочення або розстрочення сплати податкових зобов’язань приймається органом державної податкової служби;

— рішення про скасування прийнятого раніше рішення про відстрочення або розстрочення сплати податкових зобов’язань;

ґ) що розпочинають, підтверджують або завершують процедуру адміністративного оскарження:

— заява (скарга) платника податків про перегляд рішення кон­тролюючого органу;

— рішення контролюючого органу про повне (часткове) задоволення скарги платника;

— рішення контролюючого органу, що не підлягає подальшому адміністративному оскарженню;

— повідомлення платника податків про судове оскарження рішень контролюючого органу;

д) що підтверджують податковий компроміс:

— згода платника з рішенням про податковий компроміс;

— рішення про відстрочення або розстрочення податкових зобов’язань та податковий компроміс;

— рішення про списання безнадійного боргу;

е) що є підставою або засвідчують введення (припинення) мораторію, укладання мирової угоди щодо відстрочення (та/або), розстрочення, прощення податкового боргу, списання безнадійної заборгованості:

— заява про порушення справи про банкрутство;

— ухвала господарського суду про порушення провадження справи про банкрутство платника;

— ухвала господарського суду про припинення мораторію;

— ухвала господарського суду про затвердження мирової угоди;

— постанова господарського суду про визнання платника бан­крутом;

— ухвала господарського суду про поновлення провадження справи про банкрутство платника;

— документи, які є підставою для відстрочення або розстрочення сплати податкового зобов’язання перед бюджетом, згідно з пунктом «г».

Операції по відображенню інформації щодо нарахування податкових зобов’язань, штрафних санкцій, пені, відсотків за подат­ковим кредитом відображаються у картках особових рахунків у хронологічному порядку за датами операцій на підставі вище-
перелічених раніше документів.

Підтвердження погашення податкових зобов’язань платників відбувається при отриманні податковими органами відповідних документів від органів Державного казначейства. Зокрема, такими документами є:
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   16

поділитися в соціальних мережах



Схожі:

Письмовий звіт про хід виконання бюджету міста Києва за І квартал...
У загальному обсязі надходжень трансферти з державного бюджету (субвенції та дотації) становили 2 105 629,2 тис грн, їх питома вага...

Судинна система
Основні терміни: артерії, вени, капіляри, кровообіг, велике коло кровообігу, мале коло кровообігу

Новий Державний стандарт базової та повної загальної середньої освіти Методичний коментар
Дсзсо, який був фактично стандартом змісту загальної середньої освіти, нова його редакція відповідає нормам Закону України "Про загальну...

Уроку Тема: судинна система цілі: освітні: вивчити будову кровоносних...
Основні терміни: артерії, вени, капіляри, кровообіг, велике коло кровообігу, мале коло кровообігу

Сценарій конкурсу „Юний користувач пк” Автор: Керівник гуртка: «Юних користувачів пк»
Учасниками конкурсу «Кращий гуртківець» можуть бути вихованці гуртка Юних користувачів пк (основного й вищого рівнів), що досягли...

Курсова робота на тему: «Характеристика видатків на промисловість...
Розділ теоретичні аспекти видатків зведеного державного бюджету україни на розвиток промисловості та енергетики 6

Виховання творчої особистості в умовах інтегрованого уроку
Метою проведення інтегрованого уроку з математики-інформатики в 11 класі є розв’язання задач геометричного змісту на знаходження...

Забезпечити в умовах реалізації профільного навчання
Законів України “Про освіту ”, “Про загальну середню освіту ”, Національної доктрини розвитку освіти, а також відповідно до завдань,...

Міністерство освіти І науки україни
Про затвердження переліку підручників для учнів 4 та 7 класів загальноосвітніх навчальних закладів, що можуть друкуватися за кошти...

Новые онк затверджено
Закон України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні", пунктом 1 розділу...



База даних захищена авторським правом © 2017
звернутися до адміністрації




info.ocvita.com.ua
Головна сторінка