Пошук по сайту

Iнформатика  лекції  Курсова робота  Рефераты  

2.2. Аналіз доходів і видатків бюджету Волинської області за 2012-2014 рр

Курсова робота на тему: «Характеристика видатків на промисловість та енергетику державного бюджету України»





Сторінка6/8
1   2   3   4   5   6   7   8

2.2. Аналіз доходів і видатків бюджету Волинської області за 2012-2014 рр.


Одна з основних функцій місцевого самоврядування – діяльність щодо задоволення суспільних потреб. Насамперед, це діяльність, що пов'язана з впровадженням в життя соціальної програми держави, до якої, зокрема входить соціальний захист населення, організація освіти, охорони здоров'я населення, розвиток культури, спорту, молодіжні програми, а також діяльність, що пов'язана з наданням послуг та забезпеченням ефективного функціонування тих господарських одиниць, які надають комунальні, житлові, транспортні та інші послуги.

Реалізація значної частини цих завдань потребує залучення суспільних фондів. Основним джерелом фінансування таких завдань є місцеві бюджети, поряд з якими можуть використовуватися також і ресурси фондів цільового призначення. Велику роль у цій сфері відіграє правильна система збалансування місцевих бюджетів, яка забезпечує місцевим радам народних депутатів право вільного використання власних фінансових ресурсів.

В цілому ж серед доходів місцевих бюджетів можна виділити слідуючі види надходжень:

- загальнодержавні податки і збори;

- місцеві податки і збори;

- надходження коштів від приватизації майна;

- дотації та субвенції, отримані з бюджетів вищого рівня;

- інші надходження.

Ситуація, яка склалася нині в економічному розвитку нашої держави, свідчить про те, що централізація в управлінні країною та її економікою безперспективна. Без децентралізації функцій у розвитку економіки регіон не може забезпечити налагодження взаємозв'язків територіальних інтересів із загальнодержавними. Кожний регіон, враховуючи власні економічні та соціальні потреби, визначає свою участь у спільному з іншими регіонами розв'язанні міжрегіональних проблем. Інакше неможливий міжрегіональний обмін фінансовими й матеріально-технічними ресурсами.

Результативність розвитку і функціонування регіональних систем слід розглядати з позиції відтворювального процесу, що пов'язано з розмірним використанням національного доходу для нагромадження, споживання, а також створеного чистого продукту як результату функціонування системи. Таке порівняння дає відповідну інформацію про те, чи виробляє регіон більше національного доходу, чи споживає.

Насамперед слід говорити про бюджет регіону, який є концентрованим вираженням економічної політики. Для оцінки бюджетної політики як держави в цілому, так і регіону зокрема можуть бути використані три основних показники: частка валового внутрішнього продукту, що перерозподіляється через бюджет; співвідношення між основними статтями видатків бюджету; співвідношення між прибутками і видатками регіону.

Частина валового внутрішнього продукту, що перерозподіляється через бюджет області, визначає рівень централізації фінансових ресурсів державою з метою забезпечення ринкової рівноваги й стимулювання розвитку окремих сфер і галузей економіки. Проте показник частки бюджетних доходів у ВВП регіону не обраховується, оскільки достовірних даних про загальноекономічні показники, що характеризували б розвиток території, немає. Причина такого становища відома — це невідповідність цін суспільне необхідним затратам на виробництво багатьох видів продукції. Наприклад, доходи від непрямого оподаткування вилучаються у державний бюджет, що призводить до спотворення обсягу валового внутрішнього продукту, адже він є основною частиною цього показника

Основа дохідної бази регіону — податкові надходження. Тенденції їх руху відображено у таблиці 2.1.

Таблиця 2.1.

Доходи зведеного бюджету Волинської області за 2012-2014 рік

Назва надходження

Код

2012 р.

2013 р.

2014 р.

Податок та збір на доходи фізичних осіб

11010000

403 272647,76

420 583705,35

229816700

Податок на прибуток підприємств

11020000

1 234 250,67

8 690 704,97

800000

Рентна плата за спеціальне використання лісових ресурсів

13010000

4 611 481,00

4 539 726,53

6650000

Рентна плата за спеціальне використання води

13020000

918 538,53

998 825,89

2130000

Рентна плата за користування надрами

13030000

1 162 545,13

875 647,64

1995000

Місцеві податки, в тому числі

18000000

35 644657,39

51 476 975,54

5639898

Єдиний податок, в тому числі

18050000

30 242520,08

45 794 496,37

2658873

Єдиний податок з сільськогосподарських товаровиробників

18050500

368 516,55

453 570,87

3659898

Плата за землю

18010500,18010600,18010700,18010900

46 267047,42

51 347 549,33

558873

2


інші податки та збори 

 

3 511 361,66

1 644 726,71

549087


Як видно з таблиці 2.1. у 2012 - 2014 році основним джерелом наповнення бюджетних коштів у Волинській області були прибутковий податок з громадян (16,12%) та податок на прибуток підприємств (13, 66%).

Платежі за використання природних ресурсів (5,20%), серед яких основним є плата за землю (4,90%), були виконані всього на 82,7% до запланованих.

Порівняно з 2012 роком, у 2012 році прибутковий податок з громадян збільшився. У 2014 році податок становив 229816700, що є меншим ніж за попередній період.

Що стосується платежів за використання природних ресурсів, то їх частка у дохідній частині значно зменшилась з 5,2% до рівня 4,0%. Це явище пояснюється тим, що на протязі 2014 року продовжувався процес приватизації об'єктів державної і комунальної власності.

Частка внутрішніх податків на товари та послуги у доходах бюджетів області збільшилась з 2,5% до 4,7% за рахунок акцизного збору з вітчизняних товарів, який у 2014 році зараховувався до місцевих бюджетів.




Мал. 2.1. Структура доходів бюджету Волинської області у 2012-2014 рр. без урахування офіційних трансфертів

Що стосується місцевих податків і зборів та неподаткових надходжень, то вони також збільшилися.

Хоча у 2014 році дотаційність бюджетів Волинської області з Державного бюджету зменшилась у порівнянні з 2013 роком.

Це явище пояснюється тим, що Волинська область відноситься до трудонадлишкових областей України.

Подана інформація структури системи доходів відбиває сутність економічної політики держави. У заданих умовах податковою базою області є прибуток юридичних осіб, доходи фізичних осіб, платежі за використані природні ресурси.

Як вже відзначалося, значну частку в доходах бюджету займають надходження від загальнодержавних податків. У 2014 році надходження в обласний бюджет становили 89,3% загального обсягу його доходів. Щодо збалансованості бюджету області у 2012—2014 роках, то структура цих доходів майже не змінилася.

Збалансованості бюджету області у 2012—2014 роках — завдяки субвенціям, дотації державного бюджету (51,2%; 49,8%). Отже, незначна частина бюджету області формується за рахунок власної і закріпленої дохідної бази, що не забезпечує їй навіть відносної самостійності. Відносна самостійність через недостатню власну дохідну базу в усіх випадках зумовлює певну форму зв'язку з вищим бюджетом.

Із наведеного випливає висновок, що бюджет області слід було б формувати на ширшій дохідній базі, включаючи у неї як закріплені усі державні доходи, які, по суті, є місцевими доходами. На такій же основі можна формувати нижчі бюджети. Втім, критичне звуження реальної податкової бази через спад обсягів виробництва, поглинання податків і неподаткових надходжень із неплатежами і боргами, "вилучення" підприємств з-під дії податку на прибуток з огляду на їх збитковість, приховування податків і вивезення вітчизняного капіталу за кордон — основні причини зменшення дохідної бази бюджетів усіх рівнів.

Показник податкових і прирівняних до них обов'язкових платежів високий. Втім, ці показники необхідно скоригувати на значні суми заборгованості з податкових платежів у бюджет, які також збільшать податковий тягар на підприємства. Так, загальна сума недоїмки в податках і неподаткових платежах до консолідованого бюджету області за 2013 рік становила біля 2,7%, а вже у 2014 році ця цифра склала 5,8%.

Для характеристики бюджетної політики держави і регіону показовим є аналіз структури витрат бюджетів (табл. 2.3).

Таблиця 2.3.

Видатки зведеного бюджету Волинської області за 2012 -2014 рік

(тис.грн.)

Показник

2012

2013

2014

Загальнодержавне управління

75 552 069,79

81 684 088,31

5359364

Освіта

1011315251,76


1102485666,44


406448894

Охорона здоров’я

454 206 373,26

488 261 682,73

395536531

Соцiальний захист та соцiальне забезпечення

692 881 637,23

844 635 017,13

51098872

Культура i мистецтво


97 284 718,77

105 377 487,49

46509955

Засоби масової iнформацiї


1 793 803,71

2 492 911,11

1956716

Фiзична культура i спорт

20 283 781,58

22 139 127,50

15214269

Будiвництво

28 069 257,47

38 612 902,51

44668938

Сiльське і лiсове господарство, рибне господарство та мисливство

6 597 258,66

4 098 922,37

4880000

Транспорт, дорожнє господарство, зв'язок, телекомунiкацiї та iнформатика

53 829 759,95

58 355 484,14

51271870

Iншi послуги, пов'язанi з економiчною дiяльнiстю

2 973 672,25

2 854 958,81

1760446

Охорона навколишнього природного середовища та ядерна безпека

573 682,63

190 985,96

186529,69

Запобігання та лiквiдацiя надзвичайних ситуацiй та наслiдкiв стихiйного лиха

377 908,66

1 084 360,03

515000

Цiльовi фонди

6 190 106,29

5 445 945,30

710369

Видатки, не вiднесенi до основних груп

916 759,72

2 003 969,25

949307

Разом видатків

2481672 840,79

2 788 645 047,58

1026880532


Упродовж останніх років більша частина коштів спрямовується у невиробничу сферу, фонди соціального споживання, що використовуються переважно на оплату праці, соціальні виплати. Відбувається різке зниження обсягів державних інвестицій у виробничі галузі — відмирають інвестиційні функції бюджетної системи, бюджети перетворюються у споживацькі. Витрати консолідованого бюджету області не спрямовані на структурну перебудову економіки. Обмеженість доходів бюджету, неефективне використання коштів визначає співвідношення між прибутками і видатками. Для збалансованості бюджету області було проведено емісію нових цінних паперів — векселів

Як видно з таблиці 2.3 основними статтями фінансування з місцевих бюджетів є освіта та охорона здоров'я. Видатки на утримання у 2014 році установ освіти профінансовано на 83,4 відсотка, охорони здоров’я – 88,0, культури і мистецтва – 92,2, фінансування житлово-комунального господарства – 92,9, соціального захисту населення – 81,2 відсотків.

На фінансування закладів освіти у 2013 році відведено 27,9%, а у 2014 році цей показник трохи зменшився і склав 26,2%.

Це явище пояснюється тим, що на потязі останніх років динаміка наповнюваності класів в загальноосвітніх школах має тенденцію до збільшення, а саме у 2013 році – 19,9 учня/клас, 2014 році – 20,0 учня/клас, крім того загальна чисельність учнів учбових закладів зменшується.

Що стосується охорони здоров'я, то частка видатків на цю сферу з 21,9% збільшилась до 23,2%.

Процес приватизації об'єктів комунальної власності триває, тому видатки на житлово-комунальне господарство за останні два роки зменшились майже у двічі і становлять 4,0%.

На соціальний захист та соціальне забезпечення населення у 2014 році становило 10,2% від загальної кількості видатків з бюджетів Волинської області. У порівнянні з 2013 роком видатки на цю статтю зменшились майже на 7%. Це тому, що у 2014 році кількість «пільговиків» значно зменшилась.


Структура видатків на соціальний захист зображена на рис.2.2.

Я
к видно з діаграм, частка виплат субсидій населенню у видатках на соціальний захист значно скоротилася. Так у 2013 році субсидій в області було отримано на суму 22,8 млн.грн., а вже у 2014 році ця сума становила 10,3 млн.грн. Тобто скорочення видатків на соціальний захист відбулося за рахунок

Що стосується інших статей видатків на культуру і мистецтво, фізичну культуру і спорт, транспорт, сільське господарство, зв'язок, то суми видатків по цих статтях було пропорційно збільшено до загальної суми видатків.

Рис 2.2. Структура видатків на соціальний захист

2013 р. 2014 р.

Істотною різницею видаткової частини бюджету області у 2013 та 2014 роках є:

У 2013 році було надано підприємствам бюджетних позичок на суму майже 27 млн.грн., що становило 10,4% видатків зведеного бюджету області.

А у 2014 році пріоритетом були видатки на покриття заборгованостей, що виникли в попередні роки, що склали 54,8млн.грн.(19,1%)

Взагалі кажучи, аналіз витратної частини бюджету області засвідчує відсутність стимулюючої ролі бюджетної політики регіону.

Наведені дані свідчать, що система формування місцевих бюджетів потребує подальшого реформування. Передусім необхідно поставити витрати місцевих бюджетів у залежність від доходів на відповідних територіях, створити зацікавленість місцевих органів самоврядування і громади в розвитку виробництва й підвищенні прибутковості своїх територій, підтримати економічно відсталі регіони. Для цього необхідна перебудова фінансових відносин — розробка фінансового механізму території, що є складною і динамічною системою. Однак перебудова регіональних фінансів не може зводитися до розробки принципів формування місцевих бюджетів. Вона стосується всієї сукупності відносин щодо розподілу й використання фінансових ресурсів, які створюються на даній території, пере-розподільчих регіональних процесів.

В умовах економічної самостійності регіону докорінно змінюється підхід до інвестиційної та виробничої політики — це критична оцінка самої потреби, чіткого визначення пріоритетів соціально-економічного розвитку й ранжування потреб у часі й просторі. Оскільки сама потреба завжди перевищує реальні можливості, то її доцільність треба оцінювати критично. При обмежених можливостях централізованого фінансування слід порівняти свої потреби з внутрішніми ресурсами розширеного відтворення, тобто економічні результати функціонування господарства мають гарантувати виконання програм економічного і соціального розвитку. Таким чином, встановлюється залежність доходів бюджету від рентабельності функціонування господарства й ефективності використання регіональних ресурсів, водночас видаткова частина бюджету повинна підпорядковуватися основному завданню — ефективному розвитку економіки, матеріального і культурного рівня життя громадян.

Економічний і соціальний розвиток регіону значною мірою залежить від зацікавленості у цьому громадян. Для цього треба, щоб жителі регіону перетворювалися у суб'єкт госпрозрахункових відносин.

Цим вимогам відповідав би механізм, побудований на таких засадах: ощадні банки виступають організаторами ефективного використання грошових накопичень у вигляді інвестицій, із яких щорічно отримують прибуток. Із них певна частина віддавалася б вкладникам, а решта — у місцевий бюджет, за рахунок чого зросли б можливості економічного розвитку. У таких випадках важливо надавати банкам право залежно від ефективності використання коштів вкладників стимулювати їх, підвищуючи відповідний процент за вклади.

Інша форма активного використання коштів населення для розвитку виробництва та сфери послуг — випуск облігацій. Він дає змогу не лише розширювати діапазон використання грошей, а й певним чином залучати громадян до активного управління соціально-економічним розвитком регіону.

Організаційною формою ефективного використання тимчасово вільних коштів не тільки жителів регіону, а й фінансових ресурсів підприємств, крім уже діючих банків, повинні стати банки територіального розвитку, які під відповідні активи місцевих органів надавали б коротко- чи довгострокові кредити і здійснювали б фінансування першочергових соціальних програм. За змістом своєї діяльності банки територіального розвитку могли б бути двох видів: госпрозрахункові та бюджетні. Госпрозрахункові банки могли б фінансувати переважно соціальне й економічно розвинуті території, а бюджетні банки зосередилися б на пільговому фінансуванні.

Сучасні фінансові відносини в основі своїй мають багато елементів старої командно-адміністративної системи. Втім, намагаємося пристосувати до нових умов господарювання нинішній економічний механізм управління та нинішню соціальну політику. Цілком зрозуміло, що, не створивши в Україні фундаменту товарного виробництва, немислимо пристосувати до цих умов фінансово-грошові методи управління сукупним виробництвом. У результаті порушується оптимальна пропорційність між власними й асигнованими надходженнями, форми їх структурної збалансованості не заохочують місцевих органів самоврядування до поліпшення результатів цілісного функціонування економіки.

Сьогодні основним джерелом ресурсів такої структурної залежності є чистий дохід, зокрема податок на додану вартість і на прибуток. Незважаючи на матеріальну зацікавленість місцевих органів самоврядування у збільшенні розміру податку на додану вартість, вони не мають економічних важелів: права надання податкових пільг на отримані прибутки, зниження ставок плати за регіональні ресурси, додаткові субсидії із бюджету. Отже, немає матеріальної зацікавленості.

З іншого боку, коли місцева адміністрація не має тривалого права на доходи, коли не існує чітких норм їх перерозподілу, навряд чи можна говорити про реальну свободу місцевих бюджетів. Невизначеність у наданні субсидій фактично означає, що витрати місцевих бюджетів регулюються центральними органами влади, а органи місцевого самоврядування залишаються у більшості випадків лише виконавцями централізованих рішень.

Першим кроком у розв'язанні проблем бюджетної політики має бути пошук оптимального ступеня централізації для різних завдань державної діяльності та встановлення норми мінімальної бюджетної забезпеченості на одного жителя регіону. Це потребує жорсткого визначення критеріїв для розмежування витрат, які можуть бути задоволені за рахунок районів, областей, державного бюджету. Одним з імовірних шляхів виходу з цієї ситуації є встановлення соціальних нормативів і розробка на їх основі фінансових норм для встановлення бюджетної забезпеченості й мінімального обсягу місцевих бюджетів. Такий підхід дасть можливість виділити конкретні рівні самофінансування різних територіальних одиниць. Їх розмір можна визначити за чотирма формами фінансування:

1. Надходження за рахунок власних джерел перевищують нормативні потреби. Ця форма самофінансування збалансована і включає залишок у розмірі 50%. Перевищення цієї суми вилучається в державний бюджет.

2. Власні надходження покривають повністю і без залишку нормативні потреби. Це збалансована форма самофінансування, коли відрахування коштів у державний бюджет не проводиться.

3. Власні надходження менші від нормативних потреб, але територіальна одиниця має інші фінансові джерела доходів із відрахувань у бюджет. Ця форма самофінансування збалансована і включає асигнування з державного бюджету. Частина цих надходжень спрямовується на покриття нормативних потреб органів самоврядування.

4. Власні й асигновані надходження недостатні для покриття нормативних потреб територіальних одиниць. Така форма самофінансування збалансована і передбачає планову дотацію. Проте державний бюджет вимагає від місцевих органів скорочення і ліквідації дотацій.

Проблема диференційованого фінансування регіонів украй актуальна для України у зв'язку з відмінностями природно-кліматичних та соціально-економічних умов територій, з просторовими диспропорціями у розвитку виробничої і соціальної інфраструктури, а також історично сформованою специфікою виробничого розвитку окремих областей.

З урахуванням нашої реальної ситуації найоб'єктивнішим показником при розрахунках нормативу відрахувань до державного бюджету може бути питома вага працюючих у регіоні в загальній чисельності зайнятих у господарстві України. Тоді сума надходжень до бюджету визначатиметься як добуток питомої ваги працюючих у області на суму витрат державного бюджету. Для районних, сільських бюджетів норматив можна розраховувати за такою ж схемою, фіксуючи нормативи в абсолютній сумі. Вони пов'язані з результатами господарської діяльності регіону і гарантуватимуть доходи бюджетові.

3. Роль місцевих бюджетів у фінансуванні соціально-економічного розвитку регіону.
1   2   3   4   5   6   7   8

Схожі:

Письмовий звіт про хід виконання бюджету міста Києва за І квартал...
У загальному обсязі надходжень трансферти з державного бюджету (субвенції та дотації) становили 2 105 629,2 тис грн, їх питома вага...

Міністерство освіти І науки україни
Про затвердження переліку підручників для учнів 4 та 7 класів загальноосвітніх навчальних закладів, що можуть друкуватися за кошти...

Курсова робота на тему: «Фінансова санація та банкрутство підприємств»
Як він має вчинити, щоб у рамках закону захистити свої права та інтереси? Закон про банкрутство встановлює спеціальну судову процедуру,...

Надходжень до бюджету повинно забезпечити необхідне коло користувачів...
Оперативний облік платежів до бюджету та складання звітності здійснюється працівниками підрозділу обліку та звітності органу дпс...

I-iii ступенів
Бродяна Н. Л. Використання комп’ютерних технологій при вивченні математики: Курсова робота – Благодатне, Амвросіївський район

Курсова робота
Необхідність докорінної зміни освітньої парадигми на етапі переходу до постіндустріального суспільства, економіка якого базуватиметься...

0517 «Харчова промисловість та переробка сільськогосподарської продукції» Напрям підготовки
Галузь знань: 0517 «Харчова промисловість та переробка сільськогосподарської продукції»

Курсова робота має чітку структуру. Вона складається зі вступу, двох...
«Опрацювання вставних І вставлених конструкцій у шкільному курсі української мови»

Дипломна робота на тему: «позакласна робота з математики як засіб...
Червоний день «Любов до науки» Святкова лінійка – відкриття тижня математики Математика у … сірниковій коробці(5 та 6класи) Усний...

Державні будівельні норми україни інженерне обладнання будинків І...
Наказом Державного комітету України з будівництва та архітектури від 24 вересня 2003 р. №160 І введені в дію з 1 червня 2004 р наказом...



База даних захищена авторським правом © 2017
звернутися до адміністрації




info.ocvita.com.ua
Головна сторінка