Пошук по сайту

Iнформатика  лекції  Курсова робота  Рефераты  

Захарова И. Г. Информационные технологии в образовании: Учеб пособие для студ высш пед учеб заведений

Захарова И. Г. Информационные технологии в образовании: Учеб пособие для студ высш пед учеб заведений





Сторінка1/4
  1   2   3   4
Джерело http://ito.vspu.net/

Лекція 7. Використання Web- технологій у навчальному процесі

 

1.          Поняття і можливості Web-технологій

2.          Характеристика, принципи та особливості роботи у  Web2.0. Поняття Web3.0

3.          Створення аккаунтів на сайті Google

4.          Створення та колективне редагування  Google-документів: робота з текстовими файлами, електронними таблицями, малюнками, формами

5.          Створення власного блогу, налагодження системи навігації

Література:

1.                Заславская О.Ю., Сергеева М.А. Информационные технологии в управлении образовательным учреждением. Учебное пособие. –М., 2006.- 128с.

2.                Захарова И.Г. Информационные технологии в образовании: Учеб. пособие для студ. высш. пед. учеб. заведений. - М.: Издательский центр “Академия”, 2003. – 192 с.

3.                Кадемія М.Ю., Козяр В.М., Кобися В.М., Коваль М.С. Соціальні сервіси Веб 2.0 і Веб 3.0. у навчальній діяльності: навчальний посібник. – Вінниця: ТОВ «Планер», 2010. – 230 с.

4.                Кадемія М.Ю., Шевченко Л.С., Шестопалюк О.В. Підготовка майбутніх вчителів до використання ІКТ: навчально-методичний посібник. – Вінниця, 2009. – 100 с.

5.                Кадемія М.Ю., Шестопалюк О.В., Шевченко Л.С. Телекомунікаційні проекти в навчальному процесі ВНЗ / за заг. ред. Р.С. Гуревича. – Вінниця, 2008. – 235 с.

6.                Карпенко С.Г., Попов В.В., Тарнавський Ю.А., Шпортюк Г.А. Інформаційні системи і технології: Навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. - К.: МАУП, 2004. -192 с.

7.                Морзе Н.В. Методика навчання інформатики: Навч. посіб.: У 3-х ч. Ч. ІІ: Методика навчання інформаційних технологій. /За ред. М.І. Жалдака.  – К.: Навчальна книга, 2004. – 287 с.

8.                Новые педагогические и информационные технологии в системе образования: Учеб. пособие для студ. пед. вузов и системы повыш. квалиф. пед. кадров /Е.С. Полат, М.Ю. Бухаркина, М.В. Моисеева, А.Е. Петров; Под ред. Е.С. Полат. – 2-е изд., стер. – М.: Издательский центр „Академия”, 2005. – 272с.

 

1. Поняття і можливості Web-технологій

Науково-технічний прогрес, інформатизація суспільства XXI століття зумовили розвиток інформаційного забезпечення всіх ланок суспільства. Стрімкий розвиток інформаційного забезпечення на основі Веб-платформи супроводжувався появою величезної кількості різноманітних Веб-сервісів, що підтримують різні потреби й активність, з особливою повагою ставляться до користувачів, розглядають їх, як авторів та співавторів мережевого контенту.

Стрімкий розвиток інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) сприяв активізації комунікативних аспектів навчальної діяльності студентів. Нині в мережі наявна низка технологій, за допомогою яких здійснюється спілкування між учасниками навчального процесу, обговорюються різноманітні проблеми, створюються інтелектуальні та творчі цінності, здійснюється обмін досвідом та інформацією.

Швидкий розвиток Інтернет-співтовариств Веб 2.0, які виникли на противагу «старому» Веб 1.0 спонукали створення Веб 3.0.

Веб 2.0 перетворює інформаційні мережі в соціальні. Зближення мережевих комунікацій із соціальними (реальними) конкретизується саме у Веб 2.0. Мережі, що фактично є соціальним оператором, діють за допомогою нових комунікативних моделей, які встановлюють контроль над усіма її суб'єктами. Особливого значення набуває нині використання мережевих соціальних сервісів у педагогічній діяльності, як програмного засобу з метою спілкування та взаємодії людей за допомогою набору стандартних послуг:

•              засоби для збереження закладок Делішес;

•              мережний щоденник (Веб-блог);

•              Вікі-Вікі;

•              соціальні геосервіси;

•              соціальні сервіси для спільної роботи з документами різних форматів;

•              карти знань;

•              соціальні пошукові системи.

Аналіз літератури свідчить, що мережеве спілкування впливає на створення та розвиток співтовариства обміну знаннями між студентами та надає можливість:

1.  Створення, редагування і коментування повідомлень, оскільки спільнота - це безліч людей, що спілкуються між собою, то створення, редагування і коментування повідомлень є ключовими властивостями спільноти. Сайт може містити чудову інформацію, яка буде одностороннім повідомленням. Таке одностороннє повідомлення не буде слугувати підставою для формування спільноти.

2.   Стійкі посилання. Будь-яке співтовариство має потребу в стійкому архіві, де б зберігалися повідомлення, якими обмінюються учасники спільноти протягом усієї історії. Довіра виростає із загальної історії. Як ми зазначали, стійкі посилання підтримуються тільки для сторінок сайтів, блогів і WikiWiki.

3.   Зв'язок між повідомленнями. З метою підтримки зв'язків необхідні спеціальні зусилля, як це відбувається з сайтами або блогами, або спеціальні агенти, що підтримують зв'язки між повідомленнями, як це відбувається в WikiWiki.

4.          Персоніфікація. В будь-яких формах спілкування важливо не тільки те, що говориться, а й хто це говорить. Люди прагнуть, як можна більше дізнатися один про одного. Серед тих форм мережевого спілкування, які ми розглянули, проблема подання додаткової інформації про автора та його інтересів найкраще вирішується в процесі використання сайтів, розрахованих на багато світів і блогів.

5.          Простота використання. Мова йде не тільки про необхідні навички роботи з програмним забезпеченням, а й про прості та зрозумілі метафори. WikiWiki постійно висувають інтелектуальні проблеми перед учасниками спільноти, які далеко не всі користувачі прагнуть вирішувати.

6.          Захищеність кордонів спільноти. Чим легше потрапити до спільноти, тим легше нанести їй шкоду. В цьому сенсі приклади поштових списків розсилки, чатів і форумів досить показові. Можливо, що зовнішня непривабливість Вікі забезпечує їй додатковий захист. Інший можливий захисний чинник - стійка адреса створюваних сторінок.

7.       Додаткові медійні можливості. Додаткові можливості, пов'язані з використанням різних цифрових об'єктів, можуть розширити простір, в якому відбувається спілкування. У багатокористувацькому мікросвіті спілкування відбувається в середовищі, насиченому об'єктами, які створюють самі учасники. Ці об'єкти виконують важливу роль і полегшують обмін повідомленнями. Написання спільних текстів є не простим завданням та ускладнювати його додатковими об'єктами і ефектами, що вимагають уваги, не варто. Класичний варіант WikiWiki досить обмежений за своїми можливостями в підтримці графіки та мультимедійності. Система WikiWiki орієнтована на текст і на його утримання. Пріоритет змісту над формою всередині WikiWiki виражений дуже сильно. Автор повідомлення не має в своєму розпорядженні будь-які засоби з прикрашання свого тексту. Все, що йому дозволено, це створення ключових слів і посилань усередині бази даних, і додавання до сторінок записів посилань на зовнішні для бази даних WikiWiki мережеві ресурси. Необхідно відзначити і деякі труднощі, що виникають в процесі використання соціальних сервісів:

•     необхідність наявності сучасних комп'ютерів і високошвидкісного каналу зв'язку, а також спеціальної підготовки студентів і викладачів;

•     нерозуміння значення колективної творчості в процесі роботи;

•     невміння критично переосмислювати зібраний матеріал;

•     відсутність навичок мережевого спілкування;

•     невміння працювати в команді;

•     невміння використовувати чужі напрацювання і створювання матеріалу, який був би корисним іншим членам спільноти;

•     проблема довіри до інформації;

•     труднощі вираження емоцій за допомогою текстового каналу комунікації;

•     проблеми, пов'язані з приватними даними, інтелектуальною власністю, авторським правом і т. ін.

 

2. Принципи та особливості роботи у  Web2.0. Поняття Web3.0

Виникнення технології Веб 2.0 та мобільність інформації

Нині Інтернет (World Wide Web) є безпрецендентним за своїми розмірами, багатоплановістю, динамічністю, доступністю, розподіленістю та темпами зростання обсягів контенту інформаційним ресурсом. Кількість користувачівІнтернету є надзвичайно великою (близько мільярда) і продовжує невпинно зростати.

Впродовж останніх років у розвитку Інтернету можна виділити ряд тенденцій, які стали визначальними. Їх підґрунтям є нові технології та підходи до розробки, підтримки, використання Веб-ресурсів, обміну інформацією між ними тощо. Ці підходи і технології одержали спільну назву "Веб 2.0" і позиціонуються багатьма дослідниками Вебу як новий якісний крок у розвитку Інтернету.

Поняття "Веб 2.0" з'явилося у 2005 році і одержало велику популярність (близько 874 мільйонів посилань у Google станом на липень 2006 року). Проте, досі триває дискусія про те, що саме воно означає, і чи є насправді важливим.

Web 2.0 (Веб 2.0) — поняття, яким користуються для позначення ряду технологій та послуг інтернету, точніше його частини— всесвітньої павутини, відомої також як Веб (англ. WWWeb). Окрім цього цим поняттям описують зміну сприйняття інтернету користувачами. Термін було запроваджено у 2004 видавництвом О'Рейлі (англ. O'Reilly Media) та комерційним організатором серії конференцій під назвою «Web 2.0», — МедіаЛайв (англ. MediaLive,сьогодні англ. CMP Technology).

Сервіси Веб 2.0 відкривають перед викладачами наступні можливості: використання відкритих, безкоштовних і вільних електронних ресурсів - навчальних комп'ютерних програм, електронних підручників, мовних ігор, зображень і звукових файлів, які можуть бути використані з навчальною метою; самостійне створення мережного контенту - текстів, малюнків, фотографій, аудіо- та відеофрагментів; участь у нових формах навчально-пізнавальної діяльності, пов'язані як з пошуком у мережі іншомовної інформації, так і зі створенням та редагуванням власних текстів, фотографій, аудіозаписів, відеофрагментів тощо; участь у професійних наукових спільнотах, що розширює не тільки розумові здібності, а й поле спільної діяльності й співробітництва з іншими людьми.

Для навчального процесу технологія Веб 2.0 створила глибокий прорив і реалізувала суб'єкт-суб'єктні відносини між викладачами і студентами в мережі Інтернет, а також обмін досвідом між педагогами, зворотний зв'язок із студентами тощо.

Веб 2.0 характеризується мобільністю інформації. Це означає можливість публікування одного елементу контенту на різних Веб-ресурсах. Така можливість є вигідною як для сайту, що надає інформацію (тиражування свого контенту на необмеженій кількості Веб-ресурсів, яке призводить до зростання трафіку цього сайту і є простою у застосуванні та ефективною формою реклами), так і для сайту, що одержує та публікує її (одержання останніх новин та іншого актуального контенту, можливість комбінування різних джерел інформації, що підвищує популярність сайту).

Іншим проявом мобільності інформації є підкастинг (podcasting) - поширення аудіо- та відеофайлів через Інтернет. Основною відмінністю підкастингу від трансляції є те, що користувач сам обирає об'єкт (конкретний файл), час та місце його прослуховування або перегляду (передбачено застосування портативних пристроїв).

Мобільність інформації є однією з основ демократії. Засобами мобільності інформації є:

застосування технології синдикації Веб-контенту (канали новин);

Канали новин (feeds) набули широкого поширення у Вебі, виконуючи роль "живих" зв'язків між Веб-ресурсами, які не прив'язуються до конкретної Веб-сторінки або іншого елементу Веб-контенту, а дозволяють користувачу одержувати лише новий контент певного сайту чи його частини. Велика кількість Веб-ресурсів пропонує користувачам широкий вибір таких каналів (наприклад, на форумах існують виділені канали новин для кожного розділу, теми обговорення тощо). Часто за допомогою каналу новин передається не вся стаття, а лише її резюме з посиланням на повну версію та необхідними метаданими.

Користувачі можуть збирати довільну кількість каналів новин в одному місці за допомогою спеціалізованих додатків (feed-агрегаторів). Прикладом оn-line feed- агрегаторів є "стартові сторінки" - Веб-ресурси, які виконують рольстартової точки сеансу навігації користувача у Вебі. Окрім функції відображення останніх новин з обраних користувачем Веб-ресурсів, багато з них інтегрують лінії функції: редагування тексту (інтеграція з on-line редакторами writely.com, zohowriter.com тощо), робота з поштовою скринькою (інтеграція з поштовим сервісом gmail.com) тощо. Нині найбільш популярними "стартовими сторінками" є: nеtvibes.com, pageflakes.com, linkedfeed.com, protopage.com, start.com.

Ведення персональних або спільних Веб-журналів (блогів)

Стрімке зростання кількості блогів, кількості дописів у них та інформаційних зв'язків між блогами - одна з визначальних рис Вебу 2.0.

Блог (Веб log, blog) - це Веб-сайт журнального типу, який дозволяє обмеженому колу користувачів (найчастіше це одна особа) розміщувати там свої дописи і надає читачам можливість коментувати кожен допис. Блоги ефективно задовільняють потребу людини до самовираження, публічного висловлення власної точки зору, спілкування з людьми, які мають подібні інтереси. Згідно з slashdot.org блоги є "...новою, персональною і дружньою за визначенням еволюцією електронної спільноти. Вони є також найсвіжішим прикладом використання Мережі людьми для створення своїх власних, радикально інших нових засобів масової інформації".

Блоги прийшли на зміну персональним Веб-сторінкам, від яких вони якісно відрізняються:

- хронологічною організацією;

- простотою додавання та коментування нового контенту;

- можливістю "підписатись" на блог (автоматично одержувати нові дописи lory) за допомогою технології RSS, Atom тощо;

- наявністю пермалінків ("жорстких" посилань на кожний конкретний допис).

Блог дозволяє користувачу зосередитись на створенні нового контенту, не заглиблюючись в технічні проблеми його публікації.

Стрімке поширення блогів почалося у 1999 році, чому сприяло створення таких інтегрованих середовищ як LiveJournal (www.livejournal.com), Blogger (www.blogger.com) тощо, де користувач має можливість безкоштовно створювати свій блог, виконавши просту послідовність дій. Нині у Вебі є десятки мільйонів блогів та їх кількість постійно зростає.

Технологія RSS та пермалінки створили передумови для виникнення явища, яке одержало назву "блогосфера". Блогосфера (Blogosphere, Blogspace) - це і глобальна сукупність блогів, яка характеризується величезною кількістю зв'язків між своїми елементами і може розглядатися як соціальна мережа (social network). Блогосфері притаманне регулярне додавання нового унікального авторського контенту (написаного переважно у неформальній манері) та ведення дискусій, які охоплюють різні за розміром та тематикою частини блогосфери.

Розвитку блогосфери сприяє також механізм "трекбеків" (trackback), "зворотніх" посилань, які демонструють читачу блогу, які Веб-ресурси посилаються на даний допис.

Типи блогів та їхнє використання

Нині поширення набуває новий тип блогів - влоги (відео блоги), засновані на технології підкастинг, де роль дописів відіграють відеофайли.

• розміщення коментарів у Вебі

Велика кількість Веб-ресурсів надає користувачам можливість коментувати елементи свого контенту. Найбільшого поширення коментування набуло у блогосфері та Інтернет-магазинах.

• розміщення посилань у Вебі

Нині розміщення посилань у Вебі користувачами є однією з найважливіших причин стрімкої розбудови структури Вебу.

Розміщення посилань є простим як і розміщення контенту. Користувачі можуть розміщувати посилання на форумах, у блогах, коментарях тощо.

• опис Веб-контенту за допомогою тегів;

Набуває все більшого поширення нова форма коментування (опису) Веб-контенту - теги.

Тег (tag) - це слово, яке вільно обирається користувачем для опису Веб-ресурсу, зображення тощо. Кожен такий об'єкт може бути описаний довільною кількістю тегів, які виконують функцію метаданих.

Механізм присвоєння тегів дозволяє користувачам здійснювати спільну категоризацію Веб-контенту.

Вперше механізм присвоєння тегів був реалізований на Веб-сервісах del.icio.us та www.flickr.com.

Характеристика Веб 2.0

Веб 2.0 може розглядатися як платформа для розробників програмного забезпечення (використання АРІ Веб-додатків для створення нових програмних продуктів тощо).

Веб 2.0 - це також і платформа для користувача, яка дозволяє йому здійснювати різноманітну діяльність on-line, використовуючи лише браузер: працювати з текстом, електронними таблицями, e-mail, зображеннями, звуком та відео; зберігати файли; працювати спільно з іншими користувачами; одержувати новини тощо.

Веб 2.0 - це "Веб для людей". Причина успіху концепції Вебу 2.0 у Простоті. Саме простота та зручність використання Веб-ресурсів забезпечили флагманом Вебу 2.0 великі активні аудиторії користувачів, які, в свою чергу, вдосконалюють ці ресурси. Глобальна Веб-спільнота застосовує колективний Інтелект у Вікіпедії, блогосфері, колекціях "закладок" тощо.

Проте, участь великих мас людей та абсолютна свобода слова породжує слабке місце Вебу 2.0 - "культ аматора" ("анти-елітність"), яке проявляється насамперед у Вікіпедії та блогосфері. Прикладами цього є:

- висловлення думки людьми, недостатньо компетентними в тому, про що вони пишуть -джерело неточної, неповної та поверхової інформації;

- домінування точки зору конкретного дописувача над фактами;

- присутність ідеологічного екстремізму;

- недбалість дописувачів (результат відсутності необхідності "відшліфовувати" текст).

У зв'язку з цим, блогосферу та Вікіпедію не завжди можна розглядати як достовірне повноцінне джерело даних, хоча корисність їх для початкового ознайомлення з темою та пошуку інших матеріалів з теми безсумнівна. Занепокоєння викликає також те, що через задовільну (достатню) якість та безкоштовність такі дописи можуть з часом витіснити високоякісні платні професійні статті, що негативно відобразиться на якості контенту усього Вебу (прикладом такого витіснення є протистояння Вікіпедії та платної on-line енциклопедії Britannica, яке розгортається не на користь останньої).

Неоднозначним місцем концепції Вебу 2.0 є також застосування колективного інтелекту (наприклад, у спільному редагуванні тексту), іншою стороною якого є нав'язування точки зору більшості конкретному користувачу. Очевидно, що Веб 2.0 все більше набуває ознак реальної глобальної спільноти.

Нині розвивається концепція Веб 3.0, що розробляється в рамках проекту WIP Євросоюзу і покликана привести у відповідність архітектуру всесвітньої мережі та постійно зростаючої потреби до створення користувачами мереж довільної архітектури. На думку групи вчених-розробників, об'єднаних у рамках проекту WIP Євросоюзу, на зміну мережам з контентом, що генерується користувачами (Веб 2.0) прийдуть мережі з фізичною архітектурою, що задається самими користувачами, - Веб 3.0. Концепція Веб 3.0 припускає створення надійного, гнучкого, оптимізованого і при цьому «дружнього» за відношенням до користувачів набору технологій і стандартів, котрі дозволили б користувачам, де б вони не знаходили, ідентифікувати будь-який пристрій, що знаходиться поблизу нього, і створити мережу з ним. Причому це стане можливим навіть у відсутності у нього технічних знань.
  1   2   3   4

поділитися в соціальних мережах



Схожі:

Зарецкая И. Т., Колодяжный Б. Г., Гуржий А. Н., Соколов А. Ю. Информатика:...
Добрін Б. Ю., Каширін В. Г. Основи медичної інформатики. — Луганськ: Луган ун-т, 2003. — 512 с

Карпенко С. Г., Попов В. В., Тарнавський Ю. А., Шпортюк Г. А. Інформаційні...
Створення змісту й предметного покажчика. Розриви, переноси, автозбереження та статистика документа

Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. 1-4 класи мс....
Російська мова. Русский язык. Программа для общеобразовательных учебных заведений

Перелік програм, за якими здійснюється вивчення предметів інваріантної...
Учебные программы для общеобразо-вательных учебных заведений с обуче-нием на русском языке. 1-4 классы

Бібліотеки Росії в Інтернет
Электронные информационные ресурсы библиотек. Российские ресурсы: Уральский регіон. Общероссийские ресурсы. Зарубежные ресурсы. Специальные...

Перелік навчальних програм робочого навчального плану Первомайської...
Учебная программа для общеобразовательных учебных заведений обучением на русском языке. Русский язык. 1-4 классы. (затверджено Міністерством...

Методичні рекомендації щодо організації самостійної роботи та вивчення...
Методичні рекомендації щодо організації самостійної роботи та вивчення дисципліни «Моделювання економіки» для студентів спеціальності...

Інститут післядипломної педагогічної освіти
Сто процентов» (постановление Кабинета Министров Украины от 13 апреля 2010 г. №494) в рамках совместной программы «Партнерство в...

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня
Ягупов В. В.: Автореф дис д-ра пед наук: 13. 00. 04 / Ін-т педагогіки І психології проф освіти апн україни. — К., 2002. — 34 с. —...

Берлинер З. М., Глазырина И. Б., Глазырин Б. З. Microsoft Office 2003. Руководство пользователя
Матеріали підготувала: к пед н. Кононец Наталія Василівна, викладач інформатики та комп’ютерних технологій, викладач вищої кваліфікаційної...



База даних захищена авторським правом © 2017
звернутися до адміністрації




info.ocvita.com.ua
Головна сторінка