Пошук по сайту

Iнформатика  лекції  Курсова робота  Рефераты  

Державні будівельні норми україни інженерне обладнання будинків І споруд проектування електрообладнання об’єктів цивільного призначення дбн в - Сторінка 6

Державні будівельні норми україни інженерне обладнання будинків І споруд проектування електрообладнання об’єктів цивільного призначення дбн в





Сторінка6/31
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   31

3.39 Освітлення приміщень, обладнаних дисплеями, слід виконувати люмінесцентними світильниками прямого світла, у яких обмежена яскравість в зоні від 50° до 90° від вертикалі (світильники з боковинами, які не пропускають світло, та екрануючими решітками або призматичними розсіювачами).

Світильники слід розташовувати таким чином, щоб виключити відбивний блискіт на екранах.
3.40 Комплектні освітлювальні пристрої з щілинними світловодами (КОП) рекомендується використовувати для загального освітлення спортивних залів, плавальних басейнів, торговельних залів та протяжних зовнішніх вітрин магазинів тощо, а також у великих приміщеннях виробничого характеру (склади, пральні тощо). Застосування КОП повинно бути підтверджено техніко-економічним розрахунком.
3.41 У приміщеннях лікувально-профілактичних закладів світильники загального освітлення, які розташовуються на стелях, повинні мати замкнені розсіювачі (ступінь захисту не менше ніж 2’0).
3.42 Вихідні отвори люмінесцентних світильників прямого та переважно прямого світлорозподілу, що застосовуються для освітлення критих басейнів, повинні бути перекриті світлорозсіювальним матеріалом.

Світильники, як правило, розташовують на стелі в зоні, зручній для обслуговування (над поздовжніми краями ванни). Допускається установлення світильників на бокових стінах.
3.43 Стельові люмінесцентні світильники, що застосовуються для освітлення спортивних залів, повинні направляти в верхню півсферу не менше 10 % сумарного світлового потоку.

Світильники слід розташовувати на стелі або в верхній частині стін уздовж бічних ліній спортивного майданчика.

Не допускається розташовувати світильники на торцевих стінах залу або на стелі вздовж цих стін (за винятком світильників відбивного світла).

У спортивних залах слід передбачати заходи, що виключають можливість пошкодження світильників від удару м'ячем.
3.44 Освітлення книго-, архівосховищ повинно виконуватись світильниками, установленими по осі проходів між стелажами. Виконання світильників у зазначених приміщеннях, а також у коморах непродовольчих магазинів, ательє, в сховищах установ (фінансування та кредитування повинно вибиратися згідно з вимогами до світильників, установлених у пожежонебезпечних зонах класу П-ІІа для зберігання горючих матеріалів.
3.45 У торговельних залах світильники загального освітлення, які розташовані над касовими вузлами, слід приєднувати до мережі аварійного освітлення.

Для додаткового освітлення касових вузлів слід передбачати локалізоване (низько опущені над касами підвісні світильники) або місцеве (світильники, закріплені па стійках, настінні залежно від розташування каси тощо) освітлення.
3.46 Загальне освітлення вітрин слід виконувати освітлювальними приладами і світильниками прямого світлорозподілу, розташованими в верхній зоні. Додаткове освітлення для виділення окремих товарів слід виконувати освітлювальними приладами концентрованого світлорозподілу з лампами розжарювання, переважно з дзеркальними. Освітлювальні прилади для додаткового освітлення слід розміщувати на нижніх або по верхніх передніх ребрах вітрин, за імпостами по висоті вітрин та всередині вітринного простору.

Для обмеження засліплюючої дії джерел світла, розташованих у верхній зоні вітрин, їх необхідно захищати екранами і розсіювачами так, щоб захисний кут у напрямку спостереження

був не менше ніж 30° для освітлювальних приладів, установлених на висоті понад 3 м, та 45° - на висоті менше ніж 3 м над підлогою приміщення або тротуаром.

Джерела, встановлені в середній та нижній зонах вітрин (нижче ніж 2 м над тротуаром або підлогою вітрини), повинні бути захищені екранами і розсіювачами так, щоб поверхні, які світяться, не були в полі зору спостерігача.
3.47 У житлових кімнатах, кухнях та передпокоях квартир повинна бути передбачена можливість установлення світильників загального освітлення, підвішуваних або закріплюваних на стелі.

У проектах і кошторисах необхідно передбачати встановлення в житлових кімнатах. кухнях та передпокоях квартир клемних колодок для підключення світильників, а в кухнях та коридорах, крім того, - підвісних патронів, приєднуваних до клемної колодки. В туалетах квартир, за погодженням із Замовником, передбачають установлення світильника або настінного патрона. У ванних слід передбачати установлення світильників над умивальником. Допускається встановлення світильників над дверима.

Забороняється передбачати стаціонарне освітлення та встановлення штепсельних розеток у коморах квартир.
3.48 У житлових кімнатах квартир і гуртожитків площею понад 10 м2 слід передбачати можливість установлення багатолампових світильників з лампами розжарювання з включенням ламп двома частинами. При встановленні в житлових кімнатах гуртожитків декількох люмінесцентних світильників слід передбачати можливість їх роздільного включення.
3.49 Гак у стелі для підвішування світильника повинен бути ізольований за допомогою поліхлорвінілової трубки. Ця вимога не відноситься до випадків кріплення гаків до дерев'яних перекриттів.

Розміри гаків для підвішування побутових світильників повинні бути: зовнішній діаметр півкільця - 35 мм, відстань від перекриття до початку вигину - 12 мм. При виготовленні гаків з круглої сталі діаметр пруга повинен бути 6 мм.
3.50 Пристрої для підвішування світильників повинні витримувати протягом 10 хв без пошкодження та залишкових деформацій прикладене до них навантаження, рівне п'ятикратній масі світильника. В проектах маса світильника для житлових кімнат, кухонь та передпокоїв квартир приймається 10 кг.
3.51 Сходи, холи, вестибюлі та коридори житлових будинків слід освітлювати стельовими та настінними світильниками.

Допускається застосування світильників-блоків з люмінесцентними лампами потужністю до 40 Вт без розсіювачів. Висота встановлення вказаних світильників від підлоги повинна бути не менше ніж 2,2 м до корпуса світильника.

Світильники з лампами розжарювання, які включаються в нічний час, рекомендується укомплектовувати лампами напругою 235-245 В.
3.52 У технічних підпідлогових просторах та на горищах житлових будинків освітлення необхідно встановлювати тільки по лініях основних проходів. У будинках заввишки в один та два поверхи, а також у будиночках садівничих товариств улаштування освітлення горищ не вимагається.

Освітлення господарських комор з решітчастими перегородками, які знаходяться в користуванні мешканців та розташовані в підвалі, слід виконувати світильниками, встановлюваними в проходах (без встановлення додаткових світильників у цих приміщеннях). При глухих перегородках повинно бути передбачено освітлення кожної комори.

3.53 Шахти ліфтів, а також машинні приміщення верхніх блоків, площадка перед дверима шахти, проходи та коридори, що ведуть до ліфта, приміщень верхніх блоків та приямку шахти. повинні бути обладнані стаціонарним освітленням. Для освітлення шахт ліфтів слід настінні патрони з лампами розжарювання напругою 220 В. У засклених або відгорожених сітками шахтах виконання стаціонарного освітлення є необов'язковим, якщо штучне освітлення поза шахтою забезпечує необхідну освітленість всередині шахти.
3.54 В освітлювальних приладах для світлопропускних поверхонь повинні застосовуватися негорючі матеріали. В приладах з лампами розжарювання загального призначення потужністю не більше ніж 60 Вт та люмінесцентними лампами допускається використання оргскла та подібних йому матеріалів. При цьому відстань від колб ламп до світлопропускних поверхонь повинна бути не менше ніж 15 мм для люмінесцентних ламп і 100 мм для ламп розжарювання.

У місцях установлення допоміжних апаратів горючі матеріали повинні бути захищені листовою сталлю. Прокладання проводів по горючих матеріалах повинно виконуватися згідно з главою 2.1 ПУЕ.
3.55 Відстань між світильниками з лампами розжарувания та предметами (будівельними конструкціями) з горючих матеріалів, за винятком матеріалів груп Г1, Г2 згідно з ДСТУ Б В.2.7-19, повинна бути не менше таких значень: при номінальній потужності світильників 100 Вт - 0,5 м, 300 Вт - 0,8 м, 500 Вт - 1,0 м.

Інші види світильників повинні розміщуватися від горючих матеріалів та предметів на відстані не менше ніж 0,5 м; від будівельних конструкцій, що містять горючі матеріали груп горючості Г3, Г4, - не менше ніж 0,2 м; від конструкцій з горючих матеріалів груп горючості Г1, Г2 - не менше ніж 0,1 м.

У разі неможливості дотримання вказаної відстані до будівельних конструкцій вони повинні бути захищені негорючими теплоізоляційними матеріалами.

При встановленні на стелі з горючих матеріалів груп горючості Г3, Г4 вбудованих або стельових світильників, улаштування яких за ТУ не передбачає монтаж на горючі конструкції. місця примикання світильників до стелі повинні бути захищені прокладками з негорючого теплоізоляційного матеріалу завтовшки не менше ніж 3 мм.
3.56 При проектуванні освітлювальних приладів необхідно ураховувати вимоги експлуатації світильників. З цією метою світильники слід розташовувати в місцях, зручних для безпечного обслуговування.

У будівельній частині проектів повинні бути передбачені технічні засоби для обслуговування світильників, установлених на висоті понад 5 м від підлоги (наземні пересувні підіймальні пристрої, стаціонарні та пересувні містки, галереї тощо).

Світильники, встановлені на висоті до 5 м включно від підлоги (приймається висота до низу світильників), обслуговуються (за необхідності) з драбинок, приставних драбин і тому подібних технічних засобів.
3.57 До світильників верхнього обслуговування, вбудовуваних в підвісні стелі, повинен бути забезпечений безпечний доступ обслуговуючого персоналу. При цьому міцність стаціонарних та пересувних огороджених містків повинна розраховуватись з урахуванням знаходження біля будь-якого із світильників двох осіб з інструментом загальною вагою 200 кг.
3.58 Розрахунок систем опалення та вентиляції приміщень повинен виконуватись з умови, що вся електрична енергія, спожита джерелами світла, перетворюється в тепло (1 кВтгод відповідає 864 Ккал).

Люмінесцентні світильники з розсіювальними решітками, вбудовані в підвісні стелі, 48 % теплової енергії виділяють у освітлюване приміщення, та 52 % - у простір над стелею, а люмінесцентні світильники з розсіювачами - відповідно 40 % і 60 %.
4 РОЗРАХУНКОВІ ЕЛЕКТРИЧНІ НАВАНТАЖЕННЯ
Навантаження житлових будинків
4.1 Розрахункове навантаження групових мереж освітлення загальнобудинкових приміщень житлових будників (сходових кліток, вестибюлів, технічних поверхів, підвалів, горищ, колясочних), а також житлових приміщень гуртожитків, слід визначати за світлотехнічним розрахунком з коефіцієнтом попиту (Кпоп) рівним 1.
4.2 Житла (квартири) щодо оснащеності побутовими електроприладами та їх розрахункових навантажень умовно поділяються на три види:

1 - житла (квартири) в будинках масового будівництва, споруджені чи споруджувані із загальною площею від 35 до 95 м2 та заявленою (встановленою) потужністю електроприймачів до 30 кВт;

2 - житла (квартири) в багатоквартирних будинках, споруджені чи споруджувані із загальною площею від 100 до 300 м2 та заявленим замовником високим рівнем комфортності, що відповідає встановленій потужності електроприймачів від 30 до 60 кВт;

3 - житла (квартири) в котеджах, будинках, споруджені чи споруджувані в розрахунку, як правило, на одну родину із загальною площею від 150 до 600 м2 та заявленим Замовником високим рівнем комфортності, що відповідає встановленій потужності електроприймачів від 60 до 140 кВт.
4.3 Для жител 1-го виду (квартир у багато- та малоквартирних будинках, будинків на одну родину і будиночків на ділянках садівничих товариств) встановлюються п'ять рівнів електрифікації та відповідні їм нормативні розрахункові питомі навантаження:

І - житла (квартири) з плитами на природному газі;

II - житла (квартири) з плитами на скрапленому газі;

III - житла (квартири) з електричними плитами потужністю до 8,5 кВт;

IV - житла (квартири) з електричними плитами потужністю до 10,5 кВт;

V - будиночки на ділянках садівничих товариств.
4.4 Для жител 2-го виду встановлюються два рівні електрифікації та відповідні їм нормативні розрахункові питомі навантаження:

І - житла (квартири) з плитами на природному газі;

II - житла (квартири) з електричними плитами потужністю до 10,5 кВт.
4.5 Встановлені нормативи питомих електричних розрахункових навантажень зведені в таблицю 4.1 і враховують застосування в житловому приміщенні побутових кондиціонерів повітря (або інших аналогічних за потужністю приладів та комфортного електричного доопалення у межах 7-15 % від загальної потреби в теплі з розрахунку 60-120 Вт на 1 м2 доопалюваної площі).
4.6 Розрахункове навантаження групи жител з однаковим питомим електричним навантаженням, приведене до лінії живлення, вводу в житловий будинок, шин напругою 0,4 кВ ТП , визначається за формулою

, (1)

де - питоме розрахункове електричне навантаження одного житла (квартири), яке вибирається за таблицею 4.1 залежно від прийнятого рівня електрифікації та кількості квартир. приєднаних до даної ланки електромережі, кВт/житло;

N - кількість жител (квартир), приєднаних до вводу, лінії, ТП.

Питомі розрахункові електричні навантаження жител охоплюють навантаження освітлення загальнобудинкових приміщень.

Для вибору засобів обліку і апаратів захисту загальнобудинкових споживачів сумарне розрахункове навантаження освітлення загальнобудинкових приміщень Рос.заг рекомендується визначати за формулою.
Рос.заг. = (Рсх.кл. + Рл.хол. + Ркор + Рвес) + 0,5 Рін (2)
де Рсх.кл , Рл.хол., Ркор , Рвес - розрахункові навантаження освітлення відповідно сходових кліток, ліфтових холів, коридорів, вестибюлю, кВт;

Рін - розрахункові навантаження освітлення сміттєвих камер, горищ, технічних підлогових просторів, підвалів, колясочних тощо, кВт.

Таблиця 4.1 - Питомі розрахункові електричні навантаження жител 1-го та 2-го видів


Споживачі

електроенергії

Значення показника, кВт/житло, при

кількості жител

1


3


6


9


12


15


18


24


40


60


100


200


400


600


1000



1. Житла 1-го виду


1.1 І-го рівня електрифікації – в будинках з плитами на при­родному газі


5,00



3,85



3,23



2,72



2,36



2,10



1,91



1,65



1,31



1,14



1,00



0,87



0,74



0,66



0,60


1.2 ІІ-го рівня електрифікації – в будинках з плитами на скрап­леному газі та на твердому паливі


6,50



5,01



4,20



3,53



3,07



2,73



2,48



2,15



1,70



1,48



1,30



1,12



0,96



0,86



0,78


1.3 ІІІ-го рівня електрифікації – в будинках з електроплитами по-тужністю до 8,5 кВт


10,00



8,19



5,56



4,44



3,76



3,33



3,05



2,72



2,35



2,10



1,73



1,38



1,31



1,19



1,10


1.4 IV-ro рівня електрифікації – в будинках з електроплитами по­тужністю до 10,5 кВт


12,00



9,83



6,67



5,33



4,51



3,99



3,66



3,26



2,82



2,52



2,08



1,65



1,58



1,43



1,32


1.5 V-гo рівня електрифікації – в будиночках на ділянках садівни­чих товариств


3,50



2,84



1,91



1,47



1,22



1,07



0,96



0,83



0,66



0,58



0,52



0,48



0,47



0,46



0,41



2. Житла 2-го виду



2.1 І-го рівня електрифікації — в будинках з плитами на природно­му газі


9,00



6,33



5,29



4,36



3,72



3,26



2,94



2,51



2,00



1,78



1,62



1,47



1,24



1,08



0,99


2.2 ІІ-го рівня електрифікації — в будинках з електроплитами потужністю до 10,5 кВт


16,00



13,05



8,34



6,41



5,39



4,77



4,36



3,83



3,18



2,83



2,51



2,16



1,88



1,77



1,76


Примітка 1. Для вибору приладів обліку та апаратів захисту на вводі житла (квартири) приймають питоме розрахункове навантаження одного житла (значення cos  див. табл. 4.5).

Примітка 2. Питомі розрахункові навантаження для кількості жител, незафіксованої в таблиці, визначаються інтерполяцією.

Примітка 3. Розрахункове електричне навантаження жител 2-го виду допускається визначати в проекті внутрішнього електрообладнання квартири (будинку) залежно від конкретного набору електропобутових приладів і режиму їх роботи, що характеризується середньою ймовірністю ввімкнення (коефіцієнтом попиту) і неспівпадання господарських робіт у квартирі, як для жител 3-го виду (див. 4.7).

Примітка 4. Питомі розрахункові навантаження не враховують загальнобудинкове силове навантаження, освітлювальне і силове навантаження вбудованих (прибудованих) приміщень громадського призначення, навантаження реклами, застосування в квартирах повного електричного опалення та електропідігрівання води, а також навантаження системи протиобліднення даху на основі нагрівальних кабелів.

Примітка 5. Таблиця фіксує значення розрахункових навантажень для зимового вечірнього максимуму. Дія визначення в разі потреби ранкового чи денного максимуму навантаження застосовують коефіцієнти: 0,7 - для житлових будинків і електроплитами; 0,5 - для житлових будинків з газовими плитами.

Примітка 6. Електричне навантаження житлових будинків у період літнього максимуму можна визначати шляхом множення наведених у таблиці навантажень зимового максимуму на коефіцієнти: 0,8 - для квартир і електричними плитами; 0,7 - для квартир з плитами на природному газі; 0,6 - для квартир з плитами на скрапленому газі та твердому паливі.

Примітка 7. Навантаження ілюмінації потужністю до 10 кВт (див. 3.31) у розрахунковому навантаженні на вводі в будинок не враховується.
4.7 Для жител 3-го виду рівень електрифікації не має обмежень, визначається Замовником і може включати повне електроопалення та електропідігрівання води.

Розрахункове навантаження на вводі житла (котеджу) 3-го виду слід визначати відповідно до завдання на проектування за проектом внутрішнього електрообладнання залежно від параметрів застосовуваних приладів, режимів їх роботи та відповідних теплотехнічних розрахунків.

Потужність електротеплоакумуляційних систем повного опалення на передпроектних стадіях орієнтовно визначається з розрахунку 200-300 Вт на 1 м2 загальної площі житла (у період мінімальних навантажень енергосистеми).
4.8 Допускаться в попередніх розрахунках визначати питоме навантаження на вводі такого житла (котеджу) Ркт.п. за формулою
Ркт.п. = Рзаяв(ус)  Кпоп , (3)
де Рзаяв(ус) - заявлена (установлена) потужність електроприймачів, яку визначають додаванням номінальних потужностей електропобутових та освітлювальних приладів, систем електричного опалення та електроводопідігрівання, що ними оснащується житло (котедж), кВт;

Кпоп - коефіцієнт попиту, що визначається за таблицею 4.2 залежно від величини заявленої потужності електроприймачів у житлі.

Таблиця 4.2

Заявлена потужність, кВт


До

15


20



30



40



50



60



70



80



90


100 і більше


Коефіцієнт попиту для котеджів без по­вного електроопален-ня



0,75




0,65




0,63




0,59




0.55




0.53




0,50




0,47




0,46




0.45


Коефіцієнт попиту для котеджів з по­вним електроопалення постійного вклю­чення



-




-




-




0,75




0,70




0,65




0,63




0,62




0,62




0,61


Розрахункове навантаження ліній живлення та на шинах 0,4 кВ ТП від електроприймачів жител (котеджів) 3-го виду з однаковими питомими навантаженнями на вводі попередньо можна визначати за формулою
, (4)

де - питоме навантаження на вводі одного даного типу житла (котеджу), кВт/житло (котедж);

N - кількість жител (котеджів), приєднаних до даної ланки мереж;

Код - коефіцієнт одночасності, що визначається за таблицею 4.3 відповідно до кількості жител (котеджів) та їх характеристик.

Таблиця 4.3

Характеристи­ка котеджу


Значення коефіцієнта одночасності Код при кількості жител (котеджів)

1


3


6


9


12


15


18


24


40


60


100


200


400


3 плитами на

природному газі



1



0,65



0,51



0,38



0,32



0,28



0,26



0,22



0,18



0,16



0,14



0,12



0,11


3 електроплита­ми потужністю до

10,5 кВт


1



0,81



0,50



0,38



0,32



0,29



0,27



0,24



0,20



0,18



0,16



0,14



0,13


Те саме та повним електроопаленням

пл. 150 м2



1




0,87




0,65




0,56




0,52




0,50




0,49




0.47




0,44




0,42




0.41




0,40




0.39



Те саме та по­

вним електроо-

наленням

пл. 300 м2


1




0,90




0,73




0,66




0,63




0,62




0,60




0,59




0,57




0,55




0,54




0,53




0,52



Те саме та по­

вним електроо-

наленням

пл. 600 м2


1




0,93




0,81




0,77




0,75




0,74




0,73




0,72




0,70




0,69




0,68




0,675




0,67



Примітка. Коефіцієнти одночасності для всіх котеджів подані з врахуванням проточних електроводо-підігрівальних приладів. Для котеджів з електроопаленням значення Код подані для режиму постійного включення електроопалювальних приладів протягом опалювального сезону і не дійсні для електротепло-акумуляційних систем, що працюють в період мінімальних навантажень системи.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   31

Схожі:

Державні будівельні норми україни інженерне обладнання будинків І...
Наказом Державного комітету України з будівництва та архітектури від 24 вересня 2003 р. №160 І введені в дію з 1 червня 2004 р наказом...

Державні будівельні норми україни інженерне обладнання будинків І...
Наказом Державного комітету України з будівництва та архітектури від 24 вересня 2003 р. №160 І введені в дію з 1 червня 2004 р наказом...

Державні будівельні норми україни будинки І споруди навчальні заклади дбн в 2-3-201Х
Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України

Проектування електрообладнання об’єктів цивільного призначення
Наказом Державного комітету України з будівництва та архітектури від 24 вересня 2003 р. №160 І введені в дію з 1 червня 2004 р наказом...

Державні санітарні правила та норми
Влаштування І обладнання кабінетів комп'ютерної техніки в навчальних закладах та режим праці учнів на персональних комп'ютерах

Затверджено
Державні санітарні правила І норми влаштування І обладнання кабінетів комп'ютерної техніки в навчальних закладах та режиму праці...

1. Галузь застосування
Державні санітарні правила І норми влаштування, утримання загальноосвітніх навча

Урок №3 Тема. Типова архітектура персонального комп’ютера. Класифікація...
Призначення та принцип дiї мiкропроцесорiв; призначення пристроїв, що входять до складумультимедiйного обладнання; розглянути: класифiкацiю...

Державні санітарні правила І норми влаштування, утримання загальноосвітніх...
ДСанПіН поширюються на загальноосвітні навчальні заклади I, I ii, I iii ступенів, спеціалізовані школи I, II, III ступенів, гімназії,...

Урок 2 тема. Проектування бази даних
Обладнання: комп’ютери, проектор або мультимедійна дошка, таблиці, схеми, підручники, робочі зошити та зошити для практичних робіт,...



База даних захищена авторським правом © 2017
звернутися до адміністрації




info.ocvita.com.ua
Головна сторінка