Пошук по сайту

Iнформатика  лекції  Курсова робота  Рефераты  

Державні будівельні норми україни інженерне обладнання будинків І споруд проектування електрообладнання об’єктів цивільного призначення дбн в - Сторінка 5

Державні будівельні норми україни інженерне обладнання будинків І споруд проектування електрообладнання об’єктів цивільного призначення дбн в





Сторінка5/31
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   31



3.27 Освітлювальні установки для забезпечення телевізійних передач слід передбачати в кіноконцертних залах та клубах з залом для глядачів місткістю понад 1 200 місць, у театрах з залом для глядачів місткістю понад 800 місць, в універсальних спортивних залах місткістю понад 5 000 місць, у плавальних басейнах з трибунами місткістю понад 3 000 місць. У кожному конкретному випадку необхідність таких установок визначається завданням на проектування.
3.28 Освітлення естрад конференц-залів і актових залів, які не використовуються для театрально-концертних вистав, виконують, як правило, стельовими світильниками. Горизонтальна освітленість на планшеті естради повинна бути не менше ніж 400 лк при люмінесцентних лампах (на 2 ступеня вище освітленості залу).

Для додаткового освітлення трибуни та президії слід передбачати освітлювальні прилади прожекторного типу, які установлюються на бічних стінах або на стелі залу для глядачів, що спільно із стельовими світильниками створюють вертикальну освітленість не менше ніж 300 лк на висоті 1,75 м від планшета естради.

Прилади на стелі залу для глядачів повинні розташовуватись на такій відстані від естради, щоб у поздовжній площині залу лінія, що з'єднує світлові центри приладів з точкою. розташованою на естраді на відстані 1 м від її краю, складала б з горизонтом кут не більше ніж 60° і не менше ніж 50°.

Прилади на бічній стіні залу для глядачів повинні розташовуватись у плані на відстані від краю естради, що дорівнює або трохи менше відстані від краю естради до освітлювальних приладів на стелі залу. Висота установлення нижнього освітлювального приладу від підлої и залу для глядачів повинна бути 3-3,5 м.

На естрадах слід установлювати електричні з'єднувачі (роз'єднувачі) для підключення переносної освітлювальної апаратури.
3.29 У приміщеннях з нормальним середовищем коефіцієнт запасу при розрахунку освітлювальної установки слід приймати рівним 1,4 для світильників з розрядними лампами всіх експлуатаційних груп світильників. При висоті підвішування світильників більше ніж 5 м та за відсутності містків коефіцієнт запасу слід приймати рівним 1,5.

У приміщеннях пильних, вологих, сирих, особливо сирих та жарких (див. таблицю 3.2) коефіцієнт запасу слід приймати для світильників з розрядними лампами:

а) 1,6 - для експлуатаційної групи світильників 1-4;

б) 1,7 - для експлуатаційної групи світильників 5-7

(таблицю експлуатаційних груп світильників див. у додатку Ж).

При використанні світильників з лампами розжарювання вказані коефіцієнти слід помножити на 0,85.

Для установок відбитого світла, виконаних у вигляді карнизів, коефіцієнт запасу слід приймати відповідно 1,8 та 1,5 за винятком випадків, коли установки виконані дзеркальними металогалогеновими лампами (ДРИЗ) або дзеркальними лампами розжарювання, а також світловими приладами з дзеркальними відбивачами, для яких коефіцієнт запасу слід приймати 1,5 та 1,3 відповідно.

Таблиця 3.2

Умови середовища





Найменування приміщень та зон

(зразковий перелік)


Вибухонебезпечні зони класу 2 згідно ДНАОП 0.00-1.32


Приміщення зарядки тягових та стартерних акумуляторів

(у верхній зоні вище відмітки 0,75 м від рівня підлоги).


Пожежонебезпечні

класу П-І;

класу П-І;

класу П-ІІа


Закриті автостоянки, розташовані під будинками

Столярні майстерні

Фонди відкритого доступу до книг, книгосховища, архіви, палітурні та макетні майстерні, друкарські відділення офсетного друку, світлокопіювальні; кіноапараті; перемо­тувальні; приміщення для нарізування тканин; рекламно-декоративні майстерні; вітрини з експозицією із горю­чих матеріалів, приміщення для зберігання бланків, паку­вальних матеріалів і контейнерів: відділення приймання і видачі білизни та одягу, відділення розбирання, лагоджен­ня і пакування білизни; пошивні цехи, закройні відділення; відділення підготовки прикладних матеріалів, приміщення ремонту одягу, ручного та машинного в'язання, виготов­лення та ремонту головних уборів, кушнірських робіт; фо­нотеки; комори продуктів у горючій упаковці, комори в не­продовольчих магазинах, комори пунктів прокату та спец­одягу; горища, комори і підсобні приміщення квартир та будинків садибного типу

Пильні


Відділи електрофотографування, ксерокопіювання тощо


Вологі


Фотолабораторії; дисциляторні, автоклавні; гарячі, доготівельні та заготівельні цехи; завантажувальні, комори та мийні тари, комори овочів; роздягальні в лазнях, душові; сушильно-прасувальні відділення, пральні зі самообслуговуванням; декатирувальні; санітарні вузли; теплові пункти; камери охолодження

Вогкі


Мийні кухонного та столового посуду; відділення механічного прання, приготування пральних розчинів; насосні, басейни


Особливо вогкі

Відділення ручного прання; душові, ванні, мийні, пральні, парильні

Жаркі

Гарячі цехи підприємств громадського харчування; парильні мийні

Хімічно активні

Приміщення ремонту і зарядки акумуляторів, електролітні та відділення хімічної чистки

Примітка. У кожному конкретному випадку характеристика приміщення (зони) за умовами середовища уточ­нюється в проекті. Характеристика приміщень, не вказаних в таблиці, також визначається в завданні на проект.


3.30 Середню вертикальну освітленість товарів, виставлених у зовнішніх вітринах на ви­соті 1,5 м від рівня тротуару, слід приймати за таблицею 3.3. Для вітрин зі світлими товарами (порцеляна, білизна тощо) вертикальна освітленість, яка вказана в таблиці 3.3, повинна пони­жуватись на один ступінь, а для вітрин з темними товарами (тканини. хутро, інструменти то­що) - підвищуватись на один ступінь. Для виділення світлом окремих експонатів слід пере­дбачати додаткове освітлення приладами з концентрованою кривою сили світла.

Необхідність освітлення внутрішніх вітрин визначається в завданні на проектування. Освітленість внутрішніх вітрин підприємств торгівлі та громадською харчування повинна бути при люмінесцентних лампах не менше ніж 400 лк в площині розташування товарів.

Таблиця 3.3

Категорія вулиць, доріг та площ



Вулиці, дороги, площі


Середня вертикальна освітленість, лк



А


Магістральні вулиці загальноміського значення, площі: головні, вокзальні, транспортні, передмос­тові та багатофункціональних транспортних вузлів



300




В


Магістральні вулиці районного значення, площі перед великими (крупними) громадськими бу­динками та спорудами: стадіонами, театрами, виставками, торговими центрами, сільськогоспо­дарськими ринками та іншими місцями масового відвідування




200



С


Вулиці та дороги місцевого значення, селищні вулиці, площі перед громадськими будинками і спорудами селищного значення



100



3.31 У будинках, що розташовані на вулицях, дорогах і майданах категорії А та Б, повинна передбачатись можливість приєднання установки ілюмінації потужністю 10 кВт. У столиці, великих містах, містах-курортах та портових містах за архітектурно-планувальним завданням потужність установки ілюмінації може бути збільшена.
Джерела світла
3.32 Загальне освітлення громадських будинків та споруд, а також адміністративних і побу-дових будинків підприємств слід виконувати переважно люмінесцентними лампами.

Освітлення приміщень для занять у загальноосвітніх школах і професійно-технічних учи­лищах повинно виконуватись тільки люмінесцентними лампами.
3.32.1 Лампи розжарювання слід застосовувати для освітлення:

а) коридорів, сходових кліток, ліфтових холів тощо в житлових будинках при застосуванні приладів регулювання світлового потоку ламп;

б) приміщень, де за технологічними вимогами неприпустиме застосування люмінесцентних ламп (наприклад, в приміщеннях для роботи з матеріалами, що під дією випромінювання люмінесцентних ламп втрачають свої властивості, та в приміщеннях, де радіоперешкоди, що створюються світильниками з розрядними лампами, неприпустимі для роботи технологічного обладнання), кіноапаратних, приміщеннь для звукозапису та перезапису, в основних будівлях музеїв, картинних галерей, пам'яток культури тощо;

в) приміщень, для оформлення інтер'єру яких потрібні лампи розжарювання (зали кафе та ресторанів, фойє тощо);

г) спалень та веранд, а також приміщень дитячих оздоровчих таборів, що використовуються тільки в літній час;

д) допоміжних приміщень - комор, машинних відділень ліфтів, електрощитових, техпідвалів тощо;

е) мийних, душових і парилень у лазнях;

ж) приміщень, які охолоджуються, та холодильних камер;

з) постановного освітлення естради і сцени.
3.32.2 Газозрядні лампи високого тиску (ГЛВД) рекомендується застосовувати для освітлення:

а) приміщень III групи - вестибюлів, гардеробних, фойє, парадних сходів тощо;

б) спортзалів заввишки понад 7 м;

в) приміщень, для освітлення яких використовуються щілинні та плоскі світловоди:

г) виробничих приміщень, що прирівнюються до промислових (наприклад, пральних цехів продуктивністю понад 500 кг білизни за зміну).

У приміщеннях III групи та в торговельних залах магазинів з невисокими вимогами до кольоропередачі допускається застосовувати лампи тинів ГЛВД та НВЛД, якщо вони використовуються спільно в спеціально для них розроблених світильниках.

3.33 Освітлення приміщень громадських будинків та споруд, адміністративних і побутових будинків підприємств, якщо немає спеціальних вимог до кольоропередачі та комфортності освітлення, слід виконувати переважно люмінесцентними лампами типу ЛБ.

Освітлення приміщень, де виконуються порівняння кольорів з високими вимогами до кольо-ророзрізнення (таких як виставкові та демонстраційні зали, кабінети малювання, кабінети праці з обробки тканин та кулінарії, редакційно-оформлювальні та друкарські відділення оперативного офсетного друку, приміщення гуртків, лабораторії органічної і неорганічної хімії, препара­торські, торговельні зали спеціалізованих магазинів, примірювальні кабіни, приміщення для нарізування тканин, рекламно-декораційні майстерні, перукарські зали, приміщення для ретушу­вання фотографій, відділення виведення плям в ательє хімічної чистки, виробничі приміщення майстерень з виготовлення та ремонту одягу, головних уборів, хутрових, трикотажних і ювелірних виробів), слід виконувати люмінесцентними лампами тину ЛБЦТ, ЛДЦ, ЖБ, ЛЕЦ (тут і далі тип ламп вказано в порядку найкращого їх застосування).

Освітлення приміщень лікувально-профілактичних закладів, призначених для огляду хворих, слід виконувати люмінесцентними лампами типу ЖЕ, ЛДЦ або ЛЕЦ, решти приміщень - ЛБ.

Освітлення залів засідань та актових залів слід виконувати люмінесцентними лампами типів ЛБЦТ, ЛТБЦТ, ЛЕ, ЛБ.

Для освітлення товарів, виставлених у зовнішніх і внутрішніх вітринах, слід застосовувати типи люмінесцентних ламп, що вказані в таблиці 3.4.

Таблиця 3.4

Вид товару


Тип лампи


Тканини, верхній одяг, парфуми, галантерея, іграшки, книги, спорттовари, взуття, головні убори, хутра.



ЛБЦТ, ЖБ, ЛДЦ, ЛЕЦ


Електротовари, посудогосподарські та канцелярські товари


ЛБ


М'ясні, молочні, гастрономічні, овочеві продукти, кондитер-ські вироби


ЛЕЦ, ЛЕ


Рибні продукти


ЛДЦ


Бакалія, хліб


ЛБ



3.34 В житлових будинках (за винятком 3.32.1а), у громадських та допоміжних будинках (у тому числі готелях, гуртожитках, вузах, школах, театрах, клубах тощо), адміністративних і побутових будинках підприємств освітлення коридорів, сходових кліток, ліфтових холів, вестибюлів, загальних гардеробів, приміщень культурно-масових заходів, службових приміщень обслуговуючого персоналу, приміщень для прасування та прання, як правило, виконують люмінесцентними лампами.

Світильники, призначенні для освітлення ліфтових холів і площадок перед ліфтами, повинні бути установлені так, щоб частина їх світлового потоку попадала безпосередньо на двері ліфтових шахт.

Освітлення технічних поверхів і підпідлогових просторів, підвалів, горищ, колясочних, кубових, комор, машинних приміщень ліфтів, насосних, теплових пунктів, електрощитових, вентиляційних та сміттєзбірних камер, сушилень рекомендується виконувати лампами розжарювання.

3.35 Рекомендації щодо вибору джерел світла залежно від характеристики зорових робіт відповідно до умов кольоропередачі та освітленості наведені в додатку И.

Вибір та розташування світильників

3.36 Вибір типу світильників слід виконувати з урахуванням характеру їх світлорозподілення, економічної ефективності та умов навколишнього середовища. Характеристика приміщень і зон щодо умов навколишнього середовища наведена в таблиці 3.2.

3.37 У вибухонебезпечних та пожежонебезпечних зонах слід застосовувати світильники, які задовольняють вимогам розділів 4 і 5 ДНАОП 0.00-1.32.

3.38 Мінімально допустимі ступені захисту світильників за ГОСТ 17677 та ГОСТ 14254 для освітлення непожежо- і невибухонебезпечних приміщень з різними умовами середовища слід приймати за таблицею 3.5.

Таблиця 3.5

Ступінь захисту світильників за ГОСТ 14254 та ГОСТ 17677



Тин джерела світла


Xарактеристика приміщень за умовами середовища


норма­льні



воло­гі



вогкі



особливо вогкі


хімічно активним середовищем1), 4)



пильні7)



жар­кі


IP 20


ЛЛ


+


х


-


-


-

х8)


+10)

ЛН, ГЛВД


+


х


х2)


-

-


х8)


+

IP 23

ЛЛ, ЛН, ГЛВД

(-)


+


х3)


х3)


х3), 12)


х8)


х

2’0


ЛЛ

+


х


(-)


-

-

-


х10)

ЛН. ГЛВД

+


х


(-)


-

-

-


х11)

5’0


ЛН, ГЛВД

(-)


(-)

х2)

-


х


+9)

+

5’3


ЛН, ГЛВД

(-)


(-)

х3)



х3)



х3)


+9)

х

IP 51

ЛН

(-)

(-)

+6)

+6)

х6)

+

х11)

5’4


ЛЛ

(-)

(-)

+

+


+


+


х10)

IP 53


ЛН, ГЛВД

(-)

(-)

+3)

+3)


+3)


+3)

х11)

IP 54


ЛЛ

(-)


(-)

+


+


+


+


х10)

IP 54


ЛН

(-)


(-)

+


+


+5)


+


х11)

IP 54


ГЛВД

(-)

(-)

+


+


+


+


х

Умовні позначення: + світильники рекомендуються;

х допускаються;

- забороняються;

(-) застосування світильників можливе, але недоцільне.

1) Світильники з корпусами і відбивачами з вологостійкої пластмаси, фарфору, покритого емаллю, мають перевагу. 2) Допускаються за відсутності крапель води, що падають на світильник, і за наявності фарфорового патрона.

3) За наявності бризок води (розчинів), що падають на світильник під кутом більше 60° до вертикалі, установлення світиль­ників зі ступенями захисту ІР23 і 5’3 з ЛН та ГЛВД забороняється.

4) Рекомендуються світильники, спеціально призначені для активного хімічного середовища.

5) Світильники, які можуть зверху заливатися водою чи розчином, повинні мати боковий ввід проводів.

6) За наявності бризок воли (розчинів), які падають на світильник під кутом більше ніж 15° до вертикалі, світильники з нетермостійким склом допускаються за умови встановлення в них ламп меншої потужності, ніж номінальна для даного світильника.

7) У пильних приміщеннях рекомендується застосування в світильниках ламп з внутрішнім відбивним шаром і не рекомендується застосування світильників з екрануючими решітками, сітками і подібними елементами, що сприяють запиленню.

8) Світильники допускаються при обмеженій кількості пилу в зоні їх установлення.

9) Світильники зі ступенем захисту 5’Х (наприклад. 5’3) мають перевагу перед світильниками зі ступенем за­хисту ІР5Х (наприклад, IР53), зокрема, в таких випадках: мала кількість пилу, пил світлий, світильники розта­шовуються в місцях, незручних для обслуговування, приміщення жарке.

10) У світильниках рекомендується установлювати амальгамні люмінесцентні лампи.

11) Рекомендується установлення в світильниках з лампами розжарювання вказаних ступенів захисту ламп мен­шої потужності, ніж номінальна для даного світильника.

12) Допускаються у разі виконання деталей світильників, контактів патронів та цоколів ламп з матеріалу, на який дане хімічно активне середовище не має негативного впливу.

1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   31

Схожі:

Державні будівельні норми україни інженерне обладнання будинків І...
Наказом Державного комітету України з будівництва та архітектури від 24 вересня 2003 р. №160 І введені в дію з 1 червня 2004 р наказом...

Державні будівельні норми україни інженерне обладнання будинків І...
Наказом Державного комітету України з будівництва та архітектури від 24 вересня 2003 р. №160 І введені в дію з 1 червня 2004 р наказом...

Державні будівельні норми україни будинки І споруди навчальні заклади дбн в 2-3-201Х
Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України

Проектування електрообладнання об’єктів цивільного призначення
Наказом Державного комітету України з будівництва та архітектури від 24 вересня 2003 р. №160 І введені в дію з 1 червня 2004 р наказом...

Державні санітарні правила та норми
Влаштування І обладнання кабінетів комп'ютерної техніки в навчальних закладах та режим праці учнів на персональних комп'ютерах

Затверджено
Державні санітарні правила І норми влаштування І обладнання кабінетів комп'ютерної техніки в навчальних закладах та режиму праці...

1. Галузь застосування
Державні санітарні правила І норми влаштування, утримання загальноосвітніх навча

Урок №3 Тема. Типова архітектура персонального комп’ютера. Класифікація...
Призначення та принцип дiї мiкропроцесорiв; призначення пристроїв, що входять до складумультимедiйного обладнання; розглянути: класифiкацiю...

Державні санітарні правила І норми влаштування, утримання загальноосвітніх...
ДСанПіН поширюються на загальноосвітні навчальні заклади I, I ii, I iii ступенів, спеціалізовані школи I, II, III ступенів, гімназії,...

Урок 2 тема. Проектування бази даних
Обладнання: комп’ютери, проектор або мультимедійна дошка, таблиці, схеми, підручники, робочі зошити та зошити для практичних робіт,...



База даних захищена авторським правом © 2017
звернутися до адміністрації




info.ocvita.com.ua
Головна сторінка