Пошук по сайту

Iнформатика  лекції  Курсова робота  Рефераты  

Державні будівельні норми україни інженерне обладнання будинків І споруд проектування електрообладнання об’єктів цивільного призначення дбн в - Сторінка 4

Державні будівельні норми україни інженерне обладнання будинків І споруд проектування електрообладнання об’єктів цивільного призначення дбн в





Сторінка4/31
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   31


Продовження таблиці 2.1

Назва споруди і електроприймачів


Категорія надійності електро-постачання

Заклади громадського харчування з кількістю посадкових місць:

від 100 до 500 включно;

до 100 включно


ІІ

ІІІ

Підприємства побутового обслуговування:

ательє з кількістю робочих місць понад 50, салони-перукарні з кількістю робочих місць понад 15, хімчистки та пральні потужністю понад 500 кг білизни за зміну, лазні з кількістю місць понад 100;

ательє з кількістю робочих місць до 50, салони-перукарні з кількістю робочих місць до 15, хімчистки та пральні потужністю до 500 кг білизни за зміну, лазні з кількістю місць до 100, ремонтні майстерні



ІІ
ІІІ

Багатофункціональні будинки та комплекси, що мають приміщення різного призначення:

електроприймачі протипожежних установок, сигналізація загазованості, ліфти, аварійне освітлення, охоронна сигналізація, вогні світлової огорожі;


комплекс решти електроприймачів


Згідно з найбільш високою категорією електроприймачів вказаного призна-чення з урахуванням кількості поверхів


Згідно з категорією, що відповідає кон-кретному призначе-нню

Громадські будинки і споруди та адміністративні будинки підприємств, обладнані інформаційними системами, незалежно від їх призначення:

локальні обчислювальні системи, системи передачі інформації, електронна пошта



Див. 2.5

Дахові котельні, котельні, прибудовані до житлових будинків, і котельні, вбудовані в громадські будинки та споруди, (згідно зі Зміною № 1 СНіП ІІ-35):

електроприймачі протипожежних установок, сигналізація загазованості, аварійне освітлення, охоронна сигналізація;

решта електроприймачів

  • у котельних І категорії надійності відпуску тепла споживачам

  • у котельних ІІ категорії надійності відпуску тепла споживачам


І
І

ІІ

Теплові пункти (бойлерні):

- що обслуговують житлові будинки заввишки понад 16 поверхів;

- що обслуговують житлові будинки заввишки до 16 поверхів


І

ІІ

Вбудовані сховища цивільної оборони:

електроприймачі протипожежних установок, сигналізація загазованості, аварійне освітлення;

комплекс решти електроприймачів


І
ІІ

(див.

ДБН В 2.2.5)

Закінчення таблиці 2.1

Назва споруди і електроприймачів


Категорія надійності електро-постачання

Вбудовані приміщення для стоянки автомобілів:

електроприймачі протипожежних установок, контролю повітряного середовища, аварійного освітлення, охоронної сигналізації;

електроприводи механізмів відкривання воріт без ручного привода;

решта електроприймачів



І

ІІ

ІІІ

*) Згідно з ГОСТ 28681.4 в одно- та двозіркових готелях (мотелях) необхідно передбачати акумуляторні батареї для аварійного освітлення; в тризіркових при відсутності другого незалежного джерела живлення – ДЕС, (див. 2.17). потужність якої забезпечує робоче освітлення і роботу основного обладнання (в тому числі ліфтів); чотирьох- та п'ятизіркових незалежно від наявності двох взаєморезервованих трансформаторів – ДЕС, потужність якої достатня для забезпечення роботи усіх електроприймачів протягом не менше ніж 24 години.

Примітка 1. Електроприймачі протипожежних установок, охоронної сигналізації та сигналізації загазованості, ліфти для транспортування пожежних підрозділів незалежно від категорії електропостачання будівлі повинні живитися згідно з 5.15, 5.16, 5.17.

Примітка 2. Вимоги до надійності електропостачання будинків та споруд загальнонаціональних установ, посольств, представництв міжнародних та іноземних організацій, вокзалів додатково регламентуються відповідними нормативними документами.

Примітка 3. У поняття "комплекс решти електроприймачів" житлових будинків входять електроприймачі квартир, освітлення загальнобудннкових приміщень, господарські насоси тощо.

До “комплексу решти електроприймачів” громадських будинків і споруд входить все електрообладнання будинку або споруди крім названого.

2.3 Електропостачання приймачів І категорії надійності електропостачання, як правило, здійснюють від двох близько розташованих ТП. За неможливості через місцеві умови здійсни­ти живлення від різних ТП допускається живлення від різних трансформаторів однієї ТП. Трансформатори повинні живитись по високій стороні взаєморезервованими лініями, які в свою чергу повинні бути підключені до різних незалежних джерел живлення і маги необхідний резерв пропускної здатності елементів системи залежно від навантаження електроприймачів і категорії надійності електропостачання. Другим незалежним джерелом живлення можуть бути ДЕС, АБЖ, акумуляторні батареї. Обов'язковою є вимога АВР на стороні 0,4 кВ (див. 2.19).

2.4 Для електроприймачів особливої групи І категорії надійності електропостачання необхідно передбачити додаткове живлення від третього незалежного взаєморезервованого джерела живлення, що забезпечує електропостачання визначеної тривалості. Таким джерелом живлення можуть бути ДЕС, АБЖ, акумуляторні батареї.

2.5 Одержання необхідної надійності та якості живлення локальних обчислюваних систем, систем передачі інформації, електронної пошти тощо вирішується шляхом створення СГЕ з ви­користанням АБЖ певної конфігурації, ДЕС і відповідної побудови силової розподільної ме­режі.

2.6 Електропостачання приймачів II категорії надійності електропостачання рекомен­дується здійснювати від двох незалежних взаєморсзервованих джерел. Допускається перерва в електропостачанні на час, необхідний для вмикання резервного живлення черговим персона­лом чи виїзною оперативною бригадою.

2.7 Електропостачання приймачів III категорії надійності електропостачання може здійснюватись від одного джерела живлення за умови, що перерва в електропостачанні, яка не­обхідна для ремонту і заміни пошкодженого елемента системи електропостачання, не переви­щує однієї доби.

2.8 Допускається, як виняток, поширювати вимоги до надійності електропостачання елек-троприймачів більш високої категорії на електроприймачі нижчої категорії будинку або спору­ди з ініціативи власника за узгодженням з електропередавальною організацією.

2.9 Живлення силових електроприймачів і освітлення рекомендується здійснювати від спільних трансформаторів.

При цьому допустимі відхилення і коливання напруги в освітлювальних приладах не по­винні перевищувати вказаних в ГОСТ 13109.

Вимоги допустимих значень коливань напруги не відносяться до ліній живлення аварійно­го освітлення.

Допустимі відхилення напруги на затискачах силових електроприймачів вказані в таблиці 2.2.

Таблиця 2.2


Тип електроприймача і режим роботи


Відхилення від номінальної напруги, %

зниження

підвищення

Електродвигуни:

а) тривала робота в сталому режимі - нормальна розрахунко-ва величина

б) тривала робота в сталому режимі - для окремих особливо

віддалених електродвигунів:

1) в номінальних умовах

2) в аварійних умовах

в) короткочасна робота в сталому режимі (наприклад, під час

пуску сусіднього великого електродвигуна)

г) на затискачах електродвигуна під час його пуску:

1) при частих пусках

2) при рідких пусках

Електроплити:

тривала робота - нормальна розрахункова величина

Зварювальні апарати


5


8 - 10

10 -12

20 - 30

10

15*)
5

8 - 10


5







5



*) Більші відхилення можуть бути допущені тільки після перевірки розрахунком можливості пуску електродвигунів.


2.10 При виборі потужності силових трансформаторів необхідно враховувати здатність трансформаторів до перевантаження: масляних - відповідно до рекомендацій ДСТУ 3463, су­хих - згідно з технічними умовами на конкретний трансформатор.

2.11 У спальних корпусах різних установ, у дитячих та дошкільних закладах, у навчальних корпусах загальноосвітніх, середніх, вищих навчальних закладів та ПТУ, у закладах охорони здоров'я розміщення вбудованих і прибудованих ТП, КТП, ДЕС, ЗРП не допускається.

У громадських будинках та спорудах іншого призначення дозволяється розташовувати вбудовані і прибудовані ТП, КТП, ЗРП напругою до 10 кВ.

У житлових будинках, як виняток, допускається розміщення вбудованих і прибудованих ТП з використанням сухих трансформаторів за узгодженням з місцевим органом державного пожежного нагляду і санітарно-епідеміологічною службою МОЗ України. Ці ТП не повинні розміщуватись під, над і безпосередньо примикати до житлових приміщень.

2.12 Улаштування та розміщення вбудованих і прибудованих ТП, КТП, ЗРП необхідно виконувати відповідно до вимог розділу глави 4.2 ПУЕ. При цьому повинні бути виконані санітарні вимоги щодо обмеження рівнів шуму, вібрації та напруженпості електричних полів у суміжних приміщеннях відповідно до СанПіН 3077. СанПіН 1304 і ДСНіП № 239. Крім цього необхідно передбачувати:

а) не розташовувати їх під приміщеннями з мокрими технологічними процесами (душовими, ваннами, вбиральнями тощо);

б) виконувати надійну гідроізоляцію, здатну протистояти проникненню вологи у випадках аварії систем опалення, водопроводу та каналізації;

в) кожний масляний трансформатор повинен розміщуватись в окремій камері, яка має вихід назовні. Кількість трансформаторів не повинна перевищувати двох при потужності кожного до 1000 кВА включно. При застосуванні КТП дозволяється розташовувати одну КТП з двома мас­ляними трансформаторами потужністю кожного до 1000 кВА включно в одному приміщенні. Кількість сухих трансформаторів та їх потужність не обмежується. Приміщення ТП і КТП з масляними трансформаторами повинні розміщуватись на першому поверсі або в цокольній частині споруди вище рівня планувальної відмітки землі.

Вбудовані ТП, КТП, ЗРП повинні відокремлюватися від інших приміщень протипожежни­ми перегородками 1-го гипу та перекриттями 3-го типу згідно з ДБН B.1.1-7.

2.13 Підстанції з сухими трансформаторами дозволяється розташовувати всередині будин­ку або споруди в окремому приміщенні, в тому числі у підвалах.

При цьому повинна бути забезпечена можливість транспортування обладнання ТП для заміни і ремонту.

При розміщенні ТП у підвалах необхідно виконати такі умови:

виключити можливість їх підтоплення ґрунтовими і паводковими водами та внаслідок пошкодження водопровідних або каналізаційних мереж;

відстань між зовнішніми стінами будівлі та стінами ТП повинна бути не менше ніж 800 мм. До­пускається зменшення цієї відстані до 200 мм. якщо забезпечується вентиляція простору між стінами.

2.14 Підлога камер трансформаторів і ЗРП напругою до 1 кВ і вище з боку виходів повинна бути вищою за рівень підлоги прилеглих приміщень не менше ніж на 100 мм. Якщо вихід ТП і ЗРП передбачено назовні будівлі, то відмітка підлоги повинна бути вищою за відмітку землі не менше ніж на 300 мм. При відстані від підлоги ТП і ЗРП до підлоги прилеглих приміщень або землі більше ніж 400 мм потрібно передбачати східці.

2.15 Розміщення і компоновка ТП і ЗРП повинні передбачати можливість цілодобового без­перешкодного доступу до них персоналу електропередавальної організації. При цьому схема ТП повинна забезпечувати можливість експлуатації електропередавальною організацією об­ладнання напругою вище 1 кВ і силових трансформаторів, а абонентом обладнання напругою до 1 кВ.

Розподільні пристрої напругою до 1 кВ і розподільні пристрої напругою вище 1 кВ слід розташовувати в різних приміщеннях. Ці приміщення повинні мати окремі входи, що замикаються.

Вимоги щодо розміщення розподільних пристроїв напругою до 1 кВ і розподільних пристроїв напругою вище 1 кВ в різних приміщеннях не розповсюджуються на КТП. Високо­вольтна частина КТП за необхідності пломбується організацією, у веденні якої вона знаходить­ся.

Допускається розміщувати в одному приміщенні розподільні пристрої напругою вище 1 кВ, силові трансформатори і розподільні пристрої напругою до 1 кВ, що експлуатуються елек­тропередавальною організацією і абонентом, за умови, що розподільні пристрої напругою ви­ще 1 кВ і силові трансформатори захищені від доступу до них персоналу абонента (наприклад, сіткою).

2.16 У ТП слід установлювати силові трансформатори з глухозаземленою нейтраллю зі схе­мою з'єднання обмоток "зірка - зигзаг" при потужності до 250 кВА включно і "трикутник - зірка" при потужності 400 кВА і більше.

2.17 У громадських будинках та спорудах, а також адміністративних будинках промпідприємств допускається розміщення вбудованих і прибудованих приміщень ДЕС із за­пасом рідкого палива з температурою спалаху вище 61 С, якщо будівельними нормами на ок­ремі види будинків не передбачені інші обмеження, а також розміщення їх в підвальних і цокольних

поверхах за умови виключення можливості підтоплення ґрунтовими і паводковими во­дами.

Потужність ДЕС і запас палива повинні забезпечувати безперервну роботу електроприй­мачів протягом часу, що регламентується відповідними нормативними документами.

Вбудовані ДЕС повинні відокремлюватися від інших приміщень протипожежними перего­родками 1-го типу та перекриттями 3-го типу згідно з ДБН В.1.1-7 і мати вихід безпосередньо назовні.

При цьому повинні бути виконані усі санітарні і екологічні вимоги щодо обмеження шуму, вібрації та викидів забруднених та шкідливих речовин відповідно до державних стандартів. Улаштування приміщень ДЕС слід виконувати відповідно до вимог НТПД.

У житлових будинках, крім будинків для індивідуальних забудовників, розміщення вбудо­ваних і прибудованих приміщень ДЕС не допускається.

Спорудження в багатоквартирних житлових будинках сховищ цивільної оборони, які ма­ють в своєму складі ДЕС, регламентується ДБН В.2.2.5.

2.18 Необхідно улаштовувати дороги для під'їзду автотранспорту до ТП, ЗРП і ДЕС.

2.19 Місце установлення пристрою АВР на напрузі 0,4 кВ (централізовано на вводах у спо­руду чи децентралізовано біля електроприймачів І категорії надійності електропостачання) ви­бирається у проекті залежно від взаємного розташування, умов експлуатації і способу прокла­дання ліній живлення до віддалених електроприймачів.

За наявності АВР па стороні нижчої напруги вбудованих та прибудованих ТП улаштування його на ГРЩ, розміщеному в суміжному з ТП приміщенні, не потрібно.

Не слід резервувати лінію, що живить окремий електродвигун.

Не вимагається спеціально улаштовувати АВР для електроприймачів 1 категорії надійності електропостачання, які мають технологічний резерв, що включається автоматично.

2.20 У проектах електрообладнання рекомендується передбачати такі рішення і устатку­вання, які забезпечують раціональне і економне використання електроенергії, а саме:

а) побудову оптимальної мережі живлення та розподільної мережі;

б) спонукання споживачів до використання електроенергії (прання, прасування, інші госпо­дарчі роботи) в часи мінімальних навантажень енергосистеми шляхом застосування багатотарифних засобів обліку (див. розділ 11);

в) застосування в місцях тимчасового перебування людей (під'їздах, сходових клітках, ліфтових площадках, коридорах тощо) пристроїв керування, які обмежують час перебування світильників у включеному стані або у включеному стані на повну потужність (див. розділ 9);

г) застосування світильників із підвищеною світловидатністю (див. розділ 3);

д) застосування в побуті електротеплоакумуляційних систем для гарячого водопостачання та опалення з режимом роботи в нічний час за пільговими тарифами (див. розділ 8);

е) встановлення КРП з автоматичним регулюванням (див. розділ 10).
3. ШТУЧНЕ ОСВІТЛЕННЯ *)
Види та системи освітлення
3.1 Штучне освітлення підрозділяється на робоче, аварійне, охоронне та чергове.

Робоче освітлення - освітлення, яке забезпечує необхідні умови праці при нормальному ре­жимі роботи освітлювальної установки в приміщеннях і в місцях виконання робіт на відкритих просторах.

Аварійне освітлення підрозділяється на освітлення безпеки і евакуаційне.
*) Виходячи з практики, що склалася, в українському тексті цих Норм використовуються російськомовні позначення джерел світла.

Освітлення безпеки - освітлення для продовження роботи при аварійному відключенні ро­бочого освітлення.

Евакуаційне освітлення - освітлення, призначене для евакуації людей з приміщень при аварійному відключенні робочого освітлення.

Охоронне освітлення - освітлення уздовж межі території, що охороняється в нічний період.

Чергове освітлення - освітлення в неробочі години.

3.2 Штучне освітлення буває двох систем - загальне і комбіноване.

3.3 У приміщеннях житлових будинків, громадських будинків та споруд, адміністративних і побутових будинків підприємств, як правило, застосовують систему загального освітлення.

У приміщеннях виробничого характеру, в яких виконується зорова робота І-ІV розрядів (ювелірних і гравірувальних робіт, ремонту годинників, телевізорів, радіоапаратури, мікро­калькуляторів, взуття, металовиробів тощо), необхідно застосовувати систему комбінованого освітлення.

На культові споруди різних конфесій мають поширюватись вимоги цих Норм в частині аварійного та евакуаційного освітлення. Інші види та системи освітлення культових споруд регламентуються відповідними нормативними документами та посібниками до них.

3.4 Освітлення безпеки повинно улаштовуватись:

а) у приміщеннях операторських, машинних залів обчислювальних центрів, кіноапарат них, вузлів зв'язку, електрощитових, медпунктів, чергових пожежних постів, на постах постійної охорони;

б) в гардеробах з кількістю місць зберігання понад 300;

в) в головних касах, дитячих кімнатах і дебаркадерах (приміщеннях попереднього розвантаження томарів) магазинів, у торговельних залах магазинів самообслуговування;

г) в групових. ігрових та столових приміщеннях дитячих дошкільних закладів;

д) у вестибюлях готелів, залах ресторанів, приміщеннях рятувального фонду готелів і турбаз;

е) в операційних блоках, реанімаційних, пологових відділеннях, перев'язувальних, маніпуляційних, процедурних, приймальних відділеннях, лабораторіях термінового аналізу, на постах чергових медичних сестер закладів охорони здоров'я;

ж) в приміщеннях оперативних частин, зберігання ящиків для виїзних бригад, аптечних кімнатах станцій (відділень) швидкої (невідкладної) медичної допомоги;

з) в машинних відділеннях ліфтів, а також у теплових пунктах і насосних житлових будинків.

У приміщеннях насосних, теплових пунктів, бойлерних, станціях пожежогасіння в громадських будинках аварійне освітлення передбачається тільки при постійному перебуванні чергової о персоналу або якщо електроприймачі даних приміщень відносяться до навантажень 1 категорії надійності електропостачання.

3.5 Евакуаційне освітлення в громадських будинках та спорудах, а також в адмністративних і побутових будинках промпідприємств повинно улаштовуватись:

а) у прохідних приміщеннях, коридорах, холах, фойє і вестибюлях, на сходах, передбачєних для евакуації людей з будинків, де працює або перебуває одночасно понад 50 осіб, а також із медпунктів, лікувально-профілактичних закладів, книго- і архівосховищ, дитячих дошкільних закладів незалежно від кількості осіб, що в них перебувають;

б) у залах плавальних басейнів, спортивних і актових залах;

в) у приймальнях, роздягальнях, кухнях і прально-сортувальних приміщеннях дитячих дошкільних установ і шкіл-інтернатів;

г) в очікувальних, роздягальнях, мийних, душових, ванних і парних приміщеннях лазень;

д) у приміщеннях електросвітлолікування, роздягальнях, душових і ванних, залів відділень грязелікування і відновлювального лікування в лікувально-профілактичних установах;

е) у приміщеннях, де одночасно можуть знаходитись понад 100 осіб (аудиторії, обідні зали, актові зали, конференц-зали);

ж) у торговельних залах загальною площею понад 90 м2 і на шляхах виходу з них, транспортних тунелях торговельних підприємств;

з) у приміщеннях, в яких люди працюють постійно, якщо внаслідок відключення робочого освітлення і продовження при цьому роботи виробничого обладнання може з'явитись небезпека травматизму (ремонтні майстерні, виробничі приміщення підприємств громадського харчування, пральні).

3.6 Евакуаційне освітлення повинно улаштовуватись у житлових будинках заввишки 6 і більше поверхів та в гуртожитках, де мешкає понад 50 осіб.

Світильники евакуаційного освітлення повинні установлюватись но лініях головних проходів: у вестибюлях, ліфтових холах і на площадках перед лімітами, а також у коридорах завдовжки понад 10 м, у сходових клітках.

Лінії освітлення незадимлюваних сходових кліток необхідно приєднати до мережі евакуаційного освітлення. При цьому рівень освітленості забезпечується згідно з нормами робочого освітлення, мережа якого в цьому випадку не передбачається.

3.7 Світлові покажчики "Вихід" необхідно встановлювати:

а) біля виходів з приміщень обідніх і актових залів, аудиторій, конференц-залів та інших приміщень, в яких можуть знаходитись одночасно понад 100 осіб;

б) біля виходів з коридорів, до яких примикають приміщення з загальною чисельністю постійного перебування в них понад 50 осіб;

в) біля виходів з естрад, конференц-залів і актових залів;

г) уздовж коридорів довжиною понад 25 м у гуртожитках коридорного типу місткістю понад 50 осіб на поверсі. При цьому світлові покажчики повинні установлюватися на відстані не більше 25 м один від одного, а також у місцях поворотів коридорів;

д) біля виходів для покупців із торговельних залів загальною площею 180 м2 і більше у всіх магазинах та із торговельних залів загальною площею понад 110 м2 у магазинах самообслуговування.

3.7.1 Покажчики виходів можуть бути:

а) світловими, з вбудованими в них джерелами світла, що приєднуються до мережі аварійного освітлення;

б) світловими, з вбудованими в них джерелами світла і автономними джерелами живлення;

в) не світловими (без джерел світла) за умови, що позначення виходу (надпис, знак тощо) освітлюється світильниками аварійною освітлення.

Світлові покажчики “Вихід” повинні установлюватись на висоті не нижче ніж 2 м від підлоги.

3.8 Для чергового освітлення вестибюлів, коридорів, конференц-залів, актових залів, торгових залів необхідно використовувати світильники евакуаційного освітлення або частину світильників робочого освітлення з живленням їх від самостійної групової лінії.

Для чергового (нічного) освітлення палат лікувально-профілактичних закладів необхідно застосовувати спеціальні світильники, що установлюються в нішах біля входів на висоті 0,3 м від підлоги і приєднуються до мережі евакуаційного освітлення.

У палатах психіатричних і дитячих відділень, спальних приміщеннях та палатах-ізоляторах дитячих дошкільних установ і шкіл-інтернатів указані світильники повинні установлюватись на висоті не менше ніж 2,2 м від підлоги (над прорізом дверей). У приміщеннях для дітей допускається встановлення світильників чергового освітлення на висоті 0,3 м від підлоги. При цьому напруга мережі чергового освітлення повинна бути не більше ніж 50 В.

3.9 У торговельних і обідніх залах, конференц-залах, вестибюлях, холах, коридорах громадських будинків слід передбачати можливість включення частини світильників, які створюють по всій площі освітленість, достатню для прибирання приміщення - 15 % від нормованої освітленості, але не менше ніж 20 лк незалежно від джерела світла.

3.10 У залах басейнів і палатах ізоляторів дитячих дошкільних установ повинні улашто­вуватись опромінюючі установки для профілактичного ультрафіолетового опромінювання.

При проектуванні опромінюючих установок довготривалої дії, а також фотаріїв слід враховувати вимоги відповідних нормативних документів, які затверджених МОЗ України.

3.11 Освітлення безпеки повинно створювати мінімальну освітленість, що становить 5 % від освітленості, яка нормується для робочого освітлення, але не менше ніж 2 лк усередині споруд і не менше ніж 1 лк - для територій.

Створювати найменшу освітленість у середині споруд більше ніж 30 лк при розрядних лампах і більше ніж 10 лк при лампах розжарювання допускається тільки за наявності відповідних обгрунтувань.

Евакуаційне освітлення повинно забезпечувати на підлозі головних проходів і на сходах 0,5 лк.

Нерівномірність евакуаційного освітлення (відношення максимальної освітленості до мінімальної) по осі евакуаційних проходів повинна бути не більше ніж 40:1.

Світильники освітлення безпеки в приміщеннях можуть використовуватись для евакуаційного освітлення.

3.12 Входи в будинки, сміттєзбірні камери, а також номерні знаки і покажчики пожежних гідрантів (якщо для них не використовуються світлові покажчики) повинні освітлюватись світильниками, які приєднуються до мережі внутрішнього аварійного освітлення.

3.13 Для аварійного освітлення необхідно застосовувати:

а) лампи розжарювання;

б) люмінесцентні лампи - в приміщеннях з мінімальною температурою не менше ніж 5 °С та за умови живлення ламп при всіх режимах напруги не нижче ніж 90 % від номінального;

в) розрядні лампи високого тиску за умови їх миттєвого або швидкого повторного запалювання як в гарячому стані після короткочасного відключення, так і в холодному стані.

3.14 Улаштування вогнів світлового захисту повинно виконуватись згідно з вимогами до маркування і світлового захисту висотних перешкод за нормами Міністерства транспорту України (НАС ГА, глава 3.4 “Дневная маркировка и светоограждение высотных препятствий”).

Норми освітлення

3.15 Вимоги до якості освітлення приміщень об'єктів цивільного призначення (нормована освітленість, циліндрична освітленість, показники дискомфорту і коефіцієнт пульсації освітленості) необхідно приймати за додатком В з урахуванням 3.21 і 3.22.

Нормовані показники освітлення приміщень громадських, житлових, допоміжних будинків, а також супутніх виробничих приміщень для підприємств побутового обслуговування слід приймати за додатком Г.

3.16 Коефіцієнт запасу Kз мри проектуванні природного, штучного і сумісного освітлення необхідно приймати за додатком Д.

3.17 Найменша освітленість робочих поверхонь у квартирах житлових будинків при ком­бінованій системі освітлення від будь-яких джерел світла, придбаних населенням, рекомен­дується: письмового стола, робочої поверхні для шиття та інших ручних робіт - 300 лк, кухонного стола і миття посуду - 200 лк.

3.18 Вимоги до освітлення приміщень культурно-видовищних споруд і лікувально-профілактичних закладів необхідно приймати згідно з додатком Е.

3.19 Найменша освітленість у приміщеннях, для загального освітлення яких одночасно застосовуються люмінесцентні лампи і лампи розжарювання, повинна вибиратись як для люмінесцентних ламп.

3.20. Освітлення навчально-виробничих приміщень професійно-технічних училищ і се­редніх спеціальних навчальних закладів необхідно проектувати за нормами для виробничих приміщень відповідних галузей промисловості, сільського господарства, будівництва, транс­порту, зв'язку, торгівлі і комунально-побутового обслуговування. При цьому норми освітле­ності, що наведені в галузевих документах, слід підвищувати на один ступінь, якщо вони складають 300 лк і менше при розрядних лампах та 150 лк і менше - при лампах розжарюван­ня.

3.21 Вимоги до освітлення, наведені в додатку В, слід підвищувати на один ступінь шкали освітленості в таких випадках:

а) при роботах розрядів А-В у разі спеціальних підвищених санітарних вимог (наприклад, в деяких приміщеннях громадського харчування і торгівлі);

б) за відсутності в приміщенні з постійним перебуванням людей природного світла;

в) при підвищених вимогах до насиченості приміщення світлом для зорових робіт розрядів Г-Е (зали для глядачів та концертні зали, фойє унікальних будинків тощо);

г) при застосуванні системи комбінованого освітлення адміністративних установ (кабінети, робочі кімнати, читальні зали бібліотек).

3.22 Вимоги до освітлення, наведені в додатку В, необхідно знижувати за шкалою освіт­леності в таких випадках:

а) на один ступінь для робіт розрядів Г-Е при використанні люмінесцентних ламп поліпшеної кольоропередачі (ЛЕЦ, ЛТБЦЦ, ЛТБЦТ, КСЛТБИ) за умови збереження норми щодо коефіцієнта пульсації;

б) на два ступеня для робіт усіх розрядів при застосуванні ламп розжарювання, у тому числі галогенних.

3.23 У приміщеннях, в яких передбачається загальне локалізоване освітлення робочих місць (наприклад, в торговельних залах, майстернях з виготовлення одягу), найменша освітленість проходів і ділянок, де не проводиться робота, повинна складати не менше ніж 75 лк при люмінесцентних лампах та не менше ніж 30 лк - при лампах розжарювання.

3.24 В обідніх залах ресторанів і кафе дозволяється обладнання локалізованого чи місцевого освітлення столів. Освітленість на столах повинна визначатись завданням на проектування, але бути не більше ніж 200 лк при люмінесцентних лампах (100 лк – при лампах розжарювання).

При цьому освітленість на решті площі залу повинна бути не менше ніж 30 лк - при будь-яких джерелах світла.

3.25 У приміщеннях читальних залів бібліотек і архівів рекомендується при техніко-економічному обгрунтуванні застосовувати систему комбінованого освітлення. При цьому на кожному робочому місці повинні установлюватися світильники місцевою освітлення, які мають позитивний висновок МОЗ України. Освітленість від загального освітлення в цьому випадку повинна бути не менше ніж 200 лк на висоті 0,8 м від підлоги при люмінесцентних лампах.

3.26 Технологічне освітлення та електроприводи механізмів естрад і сцен культурно-видовищних закладів необхідно проектувати згідно з вимогами розділу 3 ДНАОП 0.00-1.32, галузевих нормативних документів Мінкультури України з безпеки праці для театрів та концертних залів, а також вимогами цих Норм.

Значення освітленості постановного освітлення естрад та сцен культурно-видовищних закладів слід приймати за таблицею 3.1.

При проекту ванні сцен тинів С-4, С-6 -С-9, як правило, передбачають в їх вільних обхідних зонах вбудовані в планшет і непомітні зі сторони глядачевого залу сигнальні світильники для світлових доріжок, що полегшує орієнтацію в темряві

Таблиця 3.1

Тип сцен та естрад*)

Найменша освітленність, лк

Площина, для якої нормується освітленість
Додаткові вимоги







Вертикальна у напрямку поздовжньої осі залу для глядачів на висоті 1,75 м від рівня планшета

Освітленість повинна ство­рюватись приладами білої о світла внутрішнього і ви­носного освітлення при номінальній напрузі мережі







Вертикальна у напрямку поздовжньої осі залу для глядачів у зоні гральної час-типи (ширина грального порталу 2/3 глибини сцени) на висоті 1,75 м від рівня планшета

Освітленість повинна ство­рюватись приладами білого світла, при цьому освіт­леність від софітних при­ладів повинна бути не мен­ше ніж 250 лк при но­мінальній напрузі мережі







Вертикальна, пенпердику-лярна до поздовжньої осі за­лу для глядачів, на решті сцени на висоті 1,75 м від рівня планшета

Освітленість повинна ство­рюватись приладами білого світла при номінальній на­прузі мереж







Вертикальна но всій висоті горизонту

Освітленість повинна ство­рюватись приладами синьо­го та блакитного світла го­ризонтальних софітів при номінальній напрузі мережі

*) Класифікація сцен наведена в посібнику “Проектирование театров. Справочное пособие к СНиП”.

ЦНДІЕП ім. Мезенцева

Примітка 1. Відношення горизонтальної освітленості до вертикальної приймають не більше 2.

Примітка 2. Коефіцієнт запасу приймають рівним 1,3

Примітка 3. Норми освітленості приймають однаковими при будь-яких джерелах світла.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   31

Схожі:

Державні будівельні норми україни інженерне обладнання будинків І...
Наказом Державного комітету України з будівництва та архітектури від 24 вересня 2003 р. №160 І введені в дію з 1 червня 2004 р наказом...

Державні будівельні норми україни інженерне обладнання будинків І...
Наказом Державного комітету України з будівництва та архітектури від 24 вересня 2003 р. №160 І введені в дію з 1 червня 2004 р наказом...

Державні будівельні норми україни будинки І споруди навчальні заклади дбн в 2-3-201Х
Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України

Проектування електрообладнання об’єктів цивільного призначення
Наказом Державного комітету України з будівництва та архітектури від 24 вересня 2003 р. №160 І введені в дію з 1 червня 2004 р наказом...

Державні санітарні правила та норми
Влаштування І обладнання кабінетів комп'ютерної техніки в навчальних закладах та режим праці учнів на персональних комп'ютерах

Затверджено
Державні санітарні правила І норми влаштування І обладнання кабінетів комп'ютерної техніки в навчальних закладах та режиму праці...

1. Галузь застосування
Державні санітарні правила І норми влаштування, утримання загальноосвітніх навча

Урок №3 Тема. Типова архітектура персонального комп’ютера. Класифікація...
Призначення та принцип дiї мiкропроцесорiв; призначення пристроїв, що входять до складумультимедiйного обладнання; розглянути: класифiкацiю...

Державні санітарні правила І норми влаштування, утримання загальноосвітніх...
ДСанПіН поширюються на загальноосвітні навчальні заклади I, I ii, I iii ступенів, спеціалізовані школи I, II, III ступенів, гімназії,...

Урок 2 тема. Проектування бази даних
Обладнання: комп’ютери, проектор або мультимедійна дошка, таблиці, схеми, підручники, робочі зошити та зошити для практичних робіт,...



База даних захищена авторським правом © 2017
звернутися до адміністрації




info.ocvita.com.ua
Головна сторінка