Пошук по сайту

Iнформатика  лекції  Курсова робота  Рефераты  

Автореферат дисертації

Автореферат дисертації





Сторінка1/3
  1   2   3


ЖИТОМИРСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ІВАНА ФРАНКА
МАТВІЙЧУК ЛЮДМИЛА АНАТОЛІЇВНА

УДК 378.147:004
 

ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНИХ ЗНАНЬ МАЙБУТНІХ ІНЖЕНЕРІВ-ПРОГРАМІСТІВ ЗАСОБАМИ ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ

13.00.04 – теорія і методика професійної освіти


АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

Житомир – 2014

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Житомирському державному університеті імені Івана Франка, Міністерство освіти і науки України.
Науковий керівник: доктор педагогічних наук, професор

Дем’янчук Олександр Никанорович,

Кременецький обласний гуманітарно-педагогічний

інститут імені Тараса Шевченка,

завідувач кафедри образотворчого мистецтва та методики його викладання.
Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор,

член-кореспондент НАПН України,

Гуревич Роман Семенович,

Вінницький державний педагогічний університет

імені Михайла Коцюбинського,

директор Інституту магістратури, аспірантури і докторантури;
кандидат педагогічних наук, доцент

Падалко Ніна Йосипівна,

Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки,

доцент кафедри диференціальних рівнянь і математичної фізики.
Захист відбудеться 18 червня 2014 р. о 14.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 14.053.01 у Житомирському державному університеті імені Івана Франка за адресою: 10008, м. Житомир, вул. Велика Бердичівська, 40, 2-й поверх, конференц-зал.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Житомирського державного університету імені Івана Франка (10008, м. Житомир, вул. Велика Бердичівська, 40).
Автореферат розісланий 16 травня 2014 р.
Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради С.Л. Яценко
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність і доцільність теми дослідження. Реформування системи професійної підготовки фахівців для сучасних галузей виробництва вимагає постійних змін та модернізації технології, методики, засобів навчання. Зазначене вимагає впровадження в освітній процес інформаційних і комп’ютерних технологій, завдяки яким стає можливим поліпшення якості навчально-виховного процесу й практичної професійної діяльності в усіх сферах життєдіяльності людини. Про це йдеться у законопроектах "Про національну програму інформатизації", "Про основні засади розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2007-2015 роки" та Державній програмі "Інформаційні та комунікаційні технології в освіті і науці" та ін.

Інформологічні засади професійної підготовки фахівців визначаються створенням спеціальних педагогічних технологій, зміст і результат реалізації яких залежать від рівня та якості застосованих професійних знань, використання відповідних методів та впровадження технічних засобів для збирання, створення, зберігання, опрацювання, передавання інформації та оперування нею. Ефективність майбутньої професійної діяльності інженерів-програмістів детермінується необхідністю формуванням сучасного наукового світогляду, спрямованості на постійне самовдосконалення, яке неможливе без залучення сучасних інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ).

Засвоєння та усвідомлення значущості професійних знань у процесі підготовки майбутніх інженерів-програмістів безпосередньо пов’язане з упровадженням у навчальний процес сучасних інформаційних технологій, що супроводжується безпосереднім використанням електронних посібників (підручників), тестів, а також тренажерів, відеоуроків та інших засобів навчання.

Проблема професійної підготовки майбутніх фахівців знайшла своє відображення у науковому доробку провідних учених-педагогів України (А. Алексюка, О. Антонової, І. Беха, С. Вітвицької, О. Дубасенюк, І. Зязюна, В. Кременя, Н. Кузьміної, Н. Ничкало, О. Пєхоти та ін.), які обґрунтували компетентнісні та технологічні засади становлення майбутнього спеціаліста у різних галузях професійної діяльності.

Застосування засобів ІКТ у формуванні професійних знань висвітлено у таких аспектах: інформатизації та комп’ютеризації навчального процесу (В. Биков, Р. Гуревич, Ю. Горошко, Ю. Жук, Н. Завізна, М. Кадемія, Н. Морзе, С. Раков та ін.); філософської спрямованості на визначення сутності знань (М. Данилов, П. Копнін, К. Славська, І. Харламов та ін.); проблеми формування знань, умінь і навичок майбутнього фахівця та вдосконалення їхньої комп'ютерної підготовки (В. Гришин, М. Жалдак, Е. Машбиц, І. Роберт, О. Спірін, Н. Тализіна, М. Шкіль та ін.); професійної підготовки майбутніх інженерів-програмістів (Я. Булахова, М. Гладишева, Н. Макоєд, Н. Нурієв, Н. Падалко, З. Сейдаметов та ін.).

Формування професійних знань майбутніх інженерів-програмістів засобами ІКТ має відбуватися в процесі розв’язання низки суперечностей: між станом розвитку інформаційно-комунікаційних технологій у світі та Україні, недостатнім рівнем науково-методичного забезпечення процесу формування професійних знань у цій галузі, потребами в модернізації змісту професійної освіти, принципів його добору і структурування процесу формування професійних знань майбутніх інженерів-програмістів; між загальним характером інформологізації сучасного світу і потребами розробки моделей формування професійних знань із залученням сучасних інформаційно-комунікаційних технологій.

Актуальність окресленої проблеми і подальшого її вирішення необхідності розв’язання зазначених суперечностей зумовили вибір теми дисертаційної роботи: "Формування професійних знань майбутніх інженерів-програмістів засобами інформаційно-комунікаційних технологій".

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження виконано відповідно до науково-дослідної роботи кафедри педагогіки Житомирського державного університету імені Івана Франка і є складовою комплексної теми "Формування професійної компетентності вчителя в умовах Європейської інтеграції" (ДРН № 0110U002110). Тему дисертації затверджено вченою радою Луцького інституту розвитку людини Університету "Україна" (протокол № 1 від 30.08. 2010 р.) та узгоджено в раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки і психології НАПН України (протокол № 4 від 24.04. 2012 р.).

Мета дослідження – теоретично обґрунтувати, розробити й експериментально перевірити ефективність моделі формування професійних знань у майбутніх інженерів-програмістів засобами інформаційно-комунікаційних технологій.

Відповідно до досягнення поставленої мети дослідження передбачено такі завдання:

  1. Здійснити аналіз визначеної проблеми формування професійних знань майбутніх фахівців в педагогічній теорії та практиці, з’ясувати сутність базових понять дослідження.

  2. Визначити специфіку використання ІКТ у процесі формування професійних знань майбутніх інженерів-програмістів.

  3. Спроектувати модель формування професійних знань майбутніх інженерів-програмістів засобами ІКТ, визначити сутність її компонентів.

  4. Упровадити авторську модель у процес професійної підготовки майбутніх інженерів-програмістів та експериментально перевірити її ефективність.

  5. Розробити електронне навчально-методичне забезпечення для студентів напряму підготовки "Програмна інженерія".

Об'єкт дослідження – професійна підготовка майбутніх інженерів-програмістів.

Предмет дослідження – зміст та модель формування професійних знань майбутніх інженерів-програмістів засобами інформаційно-комунікаційних технологій.

Теоретико-методологічну основу дослідження становлять: концептуальні положення про єдність емпіричного й теоретичного, конкретного й абстрактного в застосуванні сучасних інформаційних і комунікаційних технологій; концепція системного (В. Безпалько, В. Малінін, Е. Юдін, В. Блауберг та ін.), інформологічного (А. Бондаревский, О. Матвієнко, В. Кізлов та ін.), когнітивістського (Б. Блум, М. Бершадський, К. Левін та ін.), компетентнісного (О. Овчарук, А. Растянніков та ін.), технологічного (Г. Селевко, В. Сластьонін, М. Чошанов та ін.) підходів; теоретичні положення про розробку й упровадження педагогічних технологій (А. Алексюк, В. Євдокимов, О. Падалка та ін.); концептуальні засади інформатизації освітньої діяльності (М. Головань, Т. Ільїна, І. Чірва та ін.);

У процесі дослідження використано наукові праці в галузі інформатизації освіти (І. Захарова, В. Клочко, С. Сисоєва та ін.), основи теорії застосування ІКТ в освіті (Д. Опеншоу, Н. Тверезовська, І. Хорев, М. Шишкіна та ін.); ідеї щодо створення та використання електронних навчальних програмних засобів (О. Башмаков, О. Бісікало, В. Ільїн, В. Теплюк, Л. Шевченко та ін.).

Для розв’язання завдань, досягнення мети використано такі методи дослідження: теоретичного пошуку – аналіз філософської, психологічної, соціологічної, історико-педагогічної літератури для уточнення сутності базових понять відповідно до об’єкта та предмета дослідження; порівняння, моделювання, систематизації, узагальнення теоретичних й емпіричних даних, виявлення достовірних фактів про взаємозв’язки між педагогічними явищами та процесами й закономірні тенденції їх розвитку засобами інформаційно-комунікаційних технологій, за допомогою яких визначено стан професійних знань майбутніх інженерів-програмістів; емпіричні – анкетування, спостереження, опитування, самооцінка, тестування; педагогічний експеримент з метою визначення ефективності впровадження спроектованої осів.

Організація дослідження. Дослідження здійснювалося у три етапи.

На першому (2009-2010 рр.) – теоретико-пошуковому – здійснено аналіз філософської, соціологічної, історико-педагогічної, психологічної й методичної літератури з окресленої проблеми; обґрунтовано мету та завдання, предмет й об’єкт, визначено експериментальну базу дослідження, розроблено програму експериментальної роботи.

На другому етапі (2010-2011 рр.) – проектно-констатувальному – конкретизовано методики експериментальної роботи; визначено критерії й показники сформованості професійних знань майбутніх інженерів-програмістів засобами інформаційно-комунікаційних технологій: виявлено їх характерні особливості; здійснено констатувальний етап експерименту.

На третьому етапі (2011-2014 рр.) – формувально-узагальнюючому – обґрунтовано й експериментально перевірено ефективність моделі підготовки майбутніх інженерів-програмістів, спрямованої на формування їхніх професійних знань засобами ІКТ; здійснено формувальний етап експерименту, проведено порівняльний аналіз результатів констатувального та формувального етапів експерименту, узагальнено його результати, обґрунтовано загальні висновки, розроблено електронне навчально-методичне забезпечення для студентів напряму підготовки "Програмна інженерія" та впроваджено в практику підготовки майбутніх інженерів-програмістів у ВНЗ.

Експериментальна база дослідження. Дослідно-експериментальна робота проводилася у Луцькому інституті розвитку людини Університету "Україна", Горлівському регіональному інституті Університету "Україна", Волинському технікумі Національного університету харчових технологій, Луцькому національному технічному університеті, Житомирському державному університеті імені Івана Франка. Загалом у дослідженні взяли участь 287 студентів спеціальності "Програмна інженерія", із них 154 студенти увійшли до складу контрольних груп і 133 – експериментальних.

Результати дослідження впроваджено в навчальний процес Луцького інституту розвитку людини Університету "Україна" (акт № 45 від 02.07. 2013 р.), Горлівського регіонального інституту Університету "Україна" (акт № 1/18-91 від 08.04. 2013 р.), Волинського технікуму Національного університету харчових технологій (акт № 69 від 12.03. 2013 р.), Луцького національного технічного університету (довідка № 2138-20-34 від 26.12. 2013 р.).

Наукова новизна дослідження полягає в тому, що в ньому:

уперше комплексно та системно розглянуто проблему формування професійних знань майбутніх інженерів-програмістів; уточнено поняття "професійні знання майбутнього інженера-програміста"; теоретично обґрунтовано авторську модель формування професійних знань майбутніх інженерів-програмістів засобами ІКТ, компоненти, критерії, рівні й показники їх сформованості; розроблено авторську навчальну комп’ютерну програму провідних фахових навчальних дисциплін та систему електронного контролю професійних знань майбутніх програмістів;

удосконалено зміст та технологію використання інформаційно-комунікаційних засобів підготовки майбутніх інженерів-програмістів з метою формування їх професійних знань;

подальшого розвитку набули теорія й практика професійної підготовки фахівців у галузі програмної інженерії, а також методика використання сучасних засобів ІКТ у навчальному процесі ВНЗ.

Практичне значення отриманих результатів дослідження полягає в упровадженні: навчальної комп’ютерної програми "Multus compactus tutor  ML" із дисципліни "Емпіричні методи програмної інженерії"; спецкурсу "Проектування сучасних електронних ресурсів" та методичних рекомендацій, які можуть бути використанні в технічних навчальних закладах (з метою оптимізації підготовки майбутніх інженерів-програмістів), а також у системі післядипломної педагогічної освіти (для підвищення рівня професійних знань) відповідно до вимог сучасної педагогічної теорії та практики. Результати дослідження можуть також використовуватися в процесі професійної підготовки фахівців різного профілю: інженерів-програмістів, веб-дизайнерів, системних адміністраторів, учителів інформатики.

Апробацію результатів дослідження здійснено шляхом їх презентації й обговорення на науково-практичних конференціях різного рівня, зокрема, міжнародних: "Інформаційні технології в освіті, науці і виробництві" (Луцьк, 2011), "Європейський простір вищої освіти як основа розвитку суспільства знань" (Рівне, 2011), "Актуальні проблеми педагогіки та психології" (Харків, 2012), "Інноваційні процеси в освітньому просторі: доступність, ефективність, якість" (Луганськ, 2012), "Україна наукова" (Київ, 2011); всеукраїнських: "Комп’ютерні технології: наука і освіта" (Луцьк, 2009), "Управління інноваційним розвитком освіти: глобальний та національний виміри" (Суми, 2012), "Комп’ютерні технології: наука і освіта" (Миколаїв, 2011), "Вища педагогічна освіта України: історичний досвід та сучасні євроінтеграційні процеси" (Глухів 2012), "Виховання студентської молоді в процесі професійної підготовки: сучасний стан, проблеми і перспективи" (Хмельницький, 2012), "Актуальні питання теорії та практики психолого-педагогічної підготовки майбутніх фахівців", (Хмельницький, 2013), "Інноваційні комп’ютерні технології у вищій школі" (Львів, 2013).

Публікації. Результати дослідження опубліковано у 26 наукових працях, з них 14 статей у провідних наукових фахових виданнях України, 1 – зарубіжне науково-педагогічне видання, 7 – тези доповідей на конференціях, 2 статті у збірниках наукових праць і матеріалах конференцій, 1 – методичні рекомендації і 1 – свідоцтво на винахід.

Особистий внесок здобувача у працях, виконаних у співавторстві з Я. Максимович, полягає в обґрунтуванні актуальності впровадження інформаційних технологій в освітній процес; з І. Поліщук у розкритті змісту умов та шляхів ефективного формування та підвищення інформаційно-комунікаційної компетентності фахівців за допомогою інформаційних технологій; з О. Дем’янчуком у реалізації експериментальної перевірки доцільності використання сучасних засобів у формуванні професійних знань інженерів-програмістів.

Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків до кожного з них, загальних висновків, списку використаних джерел (274 позиції, із них 21 – іноземними мовами) та додатків. Загальний обсяг роботи – 229 сторінок, із них 179 – основного тексту. Дисертація містить 20 таблиць, 23 рисунки, 9 додатків на 24 сторінках.
  1   2   3

поділитися в соціальних мережах



Схожі:

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня
Робота виконана в Центральному інституті післядипломної педагогічної освіти апн україни

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня
Формування інформаційно-технологічних компетентностей майбутніх перекладачів у процесі фахової підготовки

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня
Облік І контроль використання матеріально-технічних ресурсів у автотранспортному виробництві з застосуванням пеом

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня
Робота виконана у Херсонському державному технічному університеті Міністерства освіти І науки України (м. Херсон)

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня
Становлення та еволюція національного інформаційного простору україни в процесі формування демократичної політичної культури українського...

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня
Ягупов В. В.: Автореф дис д-ра пед наук: 13. 00. 04 / Ін-т педагогіки І психології проф освіти апн україни. — К., 2002. — 34 с. —...

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня
Роботу виконано у відділі інформаційної безпеки та міжнародних інформаційних відносин Національного інституту проблем міжнародної...

Кіт григорій васильович – директор Івано-Франківської філії Університету...
Забара С. С. Інваріантне розпізнавання образів зоровою системою за допомогою функцій Кравчука / Забара С. С., Кіт Г. В., Філімонова...



База даних захищена авторським правом © 2017
звернутися до адміністрації




info.ocvita.com.ua
Головна сторінка