Пошук по сайту

Iнформатика  лекції  Курсова робота  Рефераты  

Засідання нетрадиційної педагогічної ради конференції

Засідання нетрадиційної педагогічної ради конференції





Сторінка1/2
  1   2
ПРОТОКОЛ №4

засідання нетрадиційної педагогічної ради – конференції:

Організація навчальної діяльності та захист творчих методик при викладанні предметів інваріантної складової»

від 07.02.2016 року

Олександрівського НВК №3
Голова педради – Л.І.Литвин

Секретар - Н.А.Береза
Присутні – 36

Відсутні -2

ПОРЯДОК ДЕННИЙ:

Організація навчальної діяльності та захист творчих методик при викладанні предметів інваріантної складової.

1. Розвиток критичного мислення на уроках історії.

Бабич Л.А.

2.Активізація пізнавальної діяльності учнів на основі новітніх освітніх технологій в процесі вивчення фізики і математики.

Береза Н.А.

3.Розвиток особистості засобами інтерактивного навчання.

Вихрист Н.В.

4. Роль бібліотеки в організації навчальної діяльності та при викладанні предметів інваріантної складової

Лушпай Л.М.

5.Творчі методи навчання.

Подкопаєва С.В.

6.Розвиток спостережливості та творчості в ігровій ситуації на уроках фізичної культури.

Токаренко О.В.

7.Організація навчальної діяльності на уроках інформатики.

Щур В.О.

8.Творчі методи навчання на уроках основ здоров´я

Закревська О.О.

1. СЛУХАЛИ:

1. Розвиток критичного мислення на уроках історії

ВИСТУПИЛИ: Вчитель історії Бабич Л.А.,яка відзначила, що сьогодні серед невичерпного потоку інформації дуже важливо вміти вибирати головне, уміти перевірити отриману інформацію,виробити власний план щодо її практичної реалізації. Технологія критичного мислення передбачає необхідність навчити учня розумових операцій для того щоб він міг знайти власні шляхи розв’язання проблем і життєвих ситуацій.

Офіційними авторами та розробниками технології є американські вчені. Українські науковці О.Пометун, С.Терно ,К.Баханов розглядають проблему формування критичного мислення в контексті оновлення змісту освіти, упровадження освітніх технологій у вітчизняній школі. Вони вважають,що критичне мислення- це здатність людини чітку виділити проблему,яку необхідно розв’язати, самостійно знайти,обробити і проаналізувати інформацію,логічно побудувати свої думки, навести переконливі аргументи;бути відритим до сприйняття думок інших і одночасно принциповим у відстоюванні своєї позиції.

До основних рис критичного мислення відносяться: вміння робити логічні висновки,приймати обґрунтовані рішення, вміти дати їм оцінку,спрямованість на результат.

Впровадження методів критичного мислення в процес вивчення історії поможе вчителю активізувати пізнавальну діяльність учнів,а розв’язання проблемних задач з історії сприятиме розвитку критичного мислення та формуванню вмінь приймати оптимальні рішення .Методика розвитку критичного мислення засновано на творчому співробітництві учня і вчителя,на розвитку в учнів аналітичного підходу до будь-якого матеріалу. Вона розрахована на постановку проблеми і пошуку його розв’язку.

Урок, на якому використовується методика критичного мислення, я поділяю на стадії:
1) виклик;
2)осмислення ;
3) рефлексія.

На першій стадії актуалізуються наявні знання учнів, визначаються цілі вивчення матеріалу,здійснюється мотивація навчальної діяльності та формулюється проблемне(пізнавальне) завдання. Тут доцільно використати « мозковий штурм»,висунення різних версій щодо досліджуваного матеріалу.

Наприклад:

Метою етапу осмислення є розвиток творчого і критичного мислення,навичок самостійної роботи,пошукової діяльності.Відбувається основна змістова робота учня: пошук інформації,її опрацювання та осмислення.

На цьом етапі можливе використання різних форм,методів,прийомів роботи,а саме: складання таблиць,схем,тез,групова робота,робота з текстом підручника (читання тексту із зупинками,маркування тексту символами , «подвійні нотатки»),історичною картою,відео матеріалами,оформлення «Асоціативного куща»,»Гронування» тощо.

Наприклад:

На етапі рефлексії учні повинні осмислити вивчений матеріал і сформулювати власну думку, ставлення до досліджуваного матеріалу. Доцільне проведення дискусії,написання есе,використання методів «Займи позицію»,аргументації,визначення протилежностей та ін.

Наприклад:

Тематичне оцінювання здійснюється шляхом есе – відповіді на проблемні задачі,тобто під час класної або домашньої роботи учні мають дати відповідь на проблемні питання,що були сформульовані на стадії «виклику».При цьому учні можуть користуватися будь-якими джерелами інформації,оскільки головним критеріями оцінювання є уміння знаходити,використовувати та інтерпретувати інформацію.

Наприклад:

До проблем і труднощів,які виникають у ході роботи з розвитку учнів критичного мислення можна віднести:стереотипність мислення учнів, орієнтацію учнів на репродуктивне навчання; страх самостійного мислення;обмеженість у джерелах інформації на уроці.


2.СЛУХАЛИ:

Активізація пізнавальної діяльності учнів на основі новітніх освітніх технологій в процесі вивчення фізики і математики.
ВИСТУПИЛИ: Вчитель фізики Береза Н.А., яка відзначила ,що на зламі епох нам, педагогам, доручено важливу справу - виховувати, навчати дітей, які житимуть у новому столітті. Значення такого виховання особливе, бо XXI століття ООН назвала "століттям Людини". Освітні процеси, що відбуваються зараз в Україні, потребують нового педагогічного мислення. Це глобальна проблема, бо від того, які освітні системи будуть запроваджуватись у навчально - виховний процес, які орієнтири у становленні особистості будуть прийняті, залежатиме майбутнє держави, нації, кожної людини зокрема. Сучасність вимагає від учителя особистісної віддачі: багато знань, праці, наполегливості та самосвідомості. Але без доброти, милосердя немає педагога, як немає його без любові і поваги до дитини - головного суб'єкта педагогічної діяльності. Ця любов повинна бути розумною, вимогливою і принциповою, виходити з глибини душі та поширюватись на всіх учнів. Слід пам'ятати, що педагог існує для дітей, відчувати священний трепет перед кожною дитячою душею, не порушувати її світ. Тому і принцип моєї професійної діяльності: фізика для дітей, а не діти для фізики, а проблемою, над якою я працюю протягом останніх років є: «Активізація пізнавальної діяльності учнів на основі впровадження новітніх освітніх технологій на уроках фізики.»

Сучасна шкільна освіта потребує суттєвого реформування, щоб виконати своє призначення у становленні розвитку пізнавальної активності і самостійності учнів на уроках фізики. Потрібно створити такі умови навчання, які сприяли б найбільш повному розвитку кожної особистості. І над цим питанням я працюю. Пізнавальна активність і самостійність виявляється в потребі й умінні учнів самостійно мислити, орієнтуватися в новій ситуації, самому бачити питання, задачу і знайти підхід до їх розв’язання, в умінні самостійно аналізувати складні навчальні завдання і виконувати їх без сторонньої допомоги. Основою розвитку пізнавальної діяльності є активний характер навчання. Тільки активна діяльність самого учня є запорукою його успішного розвитку. Саме ця проблема і є з найактуальніших на сучасному етапі розвитку школи. Я прагну розвивати пізнавальну активність і самостійність на уроках різних типів. У процесі пояснення нового матеріалу спрямовую роботу дітей так, щоб вони доходили висновків на основі порівняння нових знань з тими, що були здобуті раніше, засвоювали б узагальнення силою власного мислення, засвоювали, активізованого проблемним питанням.

Для розв´язання основних навчально-розвивальних завдань використовую класичні методи:

-для формування теоретичних знань,практичних умінь – шкільна лекція, пояснення, демонстрація, бесіда, самостійні та практичні роботи, експериментальні задачі;

-для розвитку мислення, пізнавального інтересу до предмета, пам´яті – метод проектів, дослідницький метод, інтерактивні методики.

Актуалізацію здійснюю через систему запитань і задач, одночасно діагностуючи наявні знання, навички, вміння, усуваючи виявлені прогалини в них. Учні усно розв’язують задачі, а я записую результати на дошці. Якщо відповідь правильна, то інший учень пояснює, на основі якого теоретичного матеріалу виконане завдання. При такій організації актуалізації опорних знань активно задіяні всі групи учнів. При цьому актуалізуються прийоми розумової діяльності. Знайти помилку в міркуваннях, зорієнтуватися на використанні якого теоретичного матеріалу вона допущена, сформулювати чітке запитання, що допоможе її усунути, усе це не меншою мірою сприяє розвитку логічного мислення, систематизації знань, розвитку культури мовлення.

Основна мета роботи вчителя щодо активізації пізнавальної діяльності учнів – розвиток їх розумових здібностей. Досягнення цієї мети дозволяє розв’язати багато завдань навчання і забезпечити міцні та свідомі знання матеріалу, підготовити учнів до активної участі у виробничій діяльності, виробити вміння самостійно поповнювати знання, втілювати в життя науково-технічні рішення, освоювати нові спеціальності, дати вищим навчальним закладам добре підготовлених абітурієнтів, здатних творчо оволодівати обраною професією.
На мою думку можна виділити чотири основних аспекти цього питання:

1. Організація сприймання нового матеріалу учнями.
2. Використання доказових прийомів пояснення.
3. Врахування методологічних вимог і психологічних закономірностей.
4. Навчання роботи з підручником.
Для успішного виконання цих завдань на допомогу приходять нові інформаційні технології навчання. Активізувати пізнавальну діяльність учнів у процесі вивчення матеріалу – це означає перш за все активізувати їх мислення, формувати мотиви навчання, прищеплювати учням інтерес до вивчення фізики. Наприклад, особливість фізичної науки, її красу можна розкрити під час закріплення теми «Тиск рідин і газів». Підкреслюю, що в основі всього вивченого матеріалу лежать два експериментальні факти:
- рідина або газ, що знаходяться в замкненій посудині, передають створений на них тиск в усіх напрямах однаково;
- рідина і газ мають вагу.
З цих двох фактів теоретично отримуємо таке:
1. Рідини і гази чинять тиск на дно і стінки посудини і на тіла, що розташовані в них.
2. Цей тиск залежить від густини рідини і висоти її стовпчика.
3. На тіло, занурене в рідину або газ, діє виштовхувальна сила, що дорівнює вазі рідини або газу в об’ємі зануреної частини тіла.
4. У сполучених посудинах однорідна рідина встановлюється на одному рівні.
5. Умови плавання тіл на поверхні і в середині рідини.
6. Існування атмосферного тиску.
Знання цих законів дозволило людям розрахувати і створити різні машини, прилади і технічні конструкції:

- Закон сполучених посудин використовується під час побудови шлюзів, водопроводів, гідравлічних пресів.
- Умови плавання тіл – для обчислення водотонажності суден, підіймальної сили понтонів, аеростатів.
- Існування атмосферного тиску-для побудови повітряних насосів, барометрів.
Для розвитку пізнавального інтересу на уроці фізики велике значення має демонстраційний експеримент. Демонстрація добре підготовлених і естетично оформлених дослідів завжди активізує пізнавальну діяльність учня на етапі вивчення нового матеріалу.

Активізація пізнавальної діяльності учнів під час закріплення нового матеріалу.

Закріплення знань на практиці частіше за все здійснюється за допомогою осмислення, запам’ятовування, а також набуття учнями вмінь і навичок. Завдання це вдається розв’язати шляхом неодноразового відтворення учнями повідомлених їм знань і показаних способів діяльності, але цей метод сприяє формуванню відтворювального, а не творчого мислення. Можливості для активізації мислення під час закріплення знань дуже великі, оскільки в учнів є певний запас знань. В цих умовах методи активізації повинні бути спрямовані на те, щоб учень зумів самостійно відкривати нове в уже відомому і переконати в тому, що фізичні закони і явища набагато змістовніші, ніж це може здаватися при першому їх вивченні.

Розв´язування й аналіз задач дають можливість зрозуміти й запам´ятати основні закони й формули фізики, дають уявлення про їхні характерні особливості й межі практичного застосування. Успіху у вивченні фізики сприяє здатність учня аналогічно мислити. Прояв справжньої творчості можливий на основі певних загальних методів, які потрібно поєднувати з конкретними особливостями окремих задач, надаючи їм конкретних форм. Кожна задача вимагає певних навичок аналітичного мислення, а іноді – здогадки, винахідливості. Збірка різнорівневих задач, що пропонується нижче, є результатом багаторічної діяльності. Кожного року вона оновлюється з урахуванням особливостей кожного класу, індивідуальних особливостей кожного учня.

Організовуючи письмові самостійні та контрольні роботи прагну запропонувати реальний рівень вимог відповідно до навченості, створити умови для свідомого й самостійного вибору учнем рівня засвоєння навчального матеріалу, дати сильним учням змогу проявити свої творчі здібності.

В основі активізації пізнавальної діяльності – адаптованість дитини до середовища, яке її оточує. Тому самостійні роботи проводжу не лише у вигляді розв´язування задач чи тестування, а й у вигляді виконання самостійних експериментальних завдань, дослідів, спостережень чи опису фізичних явищ, які спостерігаються в природі.

Головна мета діяльності вчителя — створити ситуацію успіху для розвитку особистості дитини, дати можливість кожному вихованцю відчути радість досягнення успіху, усвідомлення своїх здібностей, віри у власні сили.

За словами В.Сухомлинського, дитина весь час знаходиться в стані самопізнання, самоутвердження, самовдосконалення, їй хочеться показати себе, утвердити свою волю, кмітливість, У фізиці таким моментом можуть бути власні результати навчально - пізнавальної діяльності, розвиток розумової культури, інтелекту, особистісних якостей. Тому учителеві слід добирати кожного уроку потрібні задачі, щоб спонукати дітей до творчого мислення. У своїй роботі я намагаюсь не пропустити жодної можливості розв’язати одну і ту ж задачу різними способами. Пропоную учням такі інтерактивні методи як «Закінчити фразу», «Доміно», «Третій зайвий». Приділяю багато уваги на уроках формуванню умінь описувати фізичні процеси за допомогою графіків. Наприклад, графіки нагрівання і плавлення речовин, вольт – амперні характеристики приладів та інші змушують учня глибше зрозуміти суть фізичного процесу.

Я, як і кожен вчитель, постійно в пошуку. Шукаючи відповідь на запитання, як допомогти невстигаючим учням і не загубити обдарованих дітей, як створити умови для самоорганізації кожного учня, доходиш висновку, що в умовах загальноосвітньої школи в рамках одного класу це зробити дуже важко, але можливо в певній мірі.

Чому я обрала цю тему? Проблема розвитку здібностей постала переді мною декілька років тому, коли виникло питання, куди піти навчатися кращим учням школи, у тому числі й моєму синові.

Пройшло декілька років. Я бачу успіхи своїх учнів і перші невдачі. Вчаться ніби з інтересом, прагнуть до знань, але багато у чому їм не вистачає навичок самостійної роботи, відповідної установки. Це змусило мене по-новому підійти до викладання свого предмета, шукати індивідуальні підходи у роботі зі здібними дітьми.

Індивідуальну роботу зі здібними учнями треба починати вже на перших уроках вивчення фізики. Оскільки джерелом знань є підручник, то включаю роботу з підручником. Для розвитку самоконтролю привчаю систематично відповідати на контрольні запитання, що є після кожного параграфа. Навчаю їх усвідомлено коментувати кожен свій крок науковою мовою. Даю практичні завдання: визначити швидкість іграшкового автомобіля, маючи секундомір і лінійку. Часто доручаю про­контролювати іншого учня. Так, при вивченні теми «Електричне коло. Струм у металах» окремі учні складають електричні кола за вказаними схемами, інші перевіряють їх. У результаті учень контролює і себе, й іншого.Чим частіше учень стикається з невизначеністю (необхідністю діяти в невизначених ситуаціях), тим краще розвиваються його здібності. Намагаюся створити для здібних учнів такі ситуації на уроці. Вивчаючи тему «Питомий опір. Розрахунок опору провідників» у 9 класі, здібним учням даю два мідні провідники і штангенциркуль. Учні повинні визначити, у скільки разів опір одного провідника більший, ніж іншого.

Здібні учні задоволені тим, що вчитель підбирає спеціально для них задачі. Під час розв'язування вони спілкуються між собою, відбувається обмін знаннями, досвідом. Діяльність, яка приносить успіх і задоволення учневі, стає для нього неабияким чинником розвитку. Саме вчитель має постійно стимулювати в учня прагнення піднятися вище того, що вже ним досягнуто. І в той же час сприятливе спілкування учня з учителем і учнів один з одним створює багатогранну гаму стосунків, перетворює процес навчання в духовну потребу. Одна справа, коли дитина працює окремо, інша — коли учні виконують певні завдання взаємовідповідально, підпорядковують свою діяльність інтересам групи, колективу. Ось чому сучасний урок вимагає від учителя оптимального поєднання індивідуальної, групової і колективної форми організації навчальної діяльності учнів.
На уроках фізики використовую технологію навчання як дослідження. Вивчення нового матеріалу починаю з демонстраційного експерименту, пропоную учням до виконання експериментальні задачі. Так на уроці в 10 класі «Властивості поверхні рідини. Капілярні явища.» вивчення нового матеріалу здійснюється на основі шести дослідів, після виконання яких учні формулюють основні теоретичні положення.

Із своєї практики дійшла висновку, що необхідною умовою досягнення всіма учнями бажаних результатів навчання є проведення групових та індивідуальних консультацій. Проведення останніх потрібно планувати завчасно, відповідно до особливостей засвоєння знань, складності формування умінь та навичок з конкретної теми програми та індивідуальних особливостей класу. Своєчасне усунення недоліків у засвоєних знаннях, навичках, уміннях учнів сприяє закріпленню раніше сформованих знань та готує до успішного формування нових.

Гармонійний розвиток особистості неможливий без виховання її творчої активності. Що ж таке творчість? Творчість — це вроджена властивість людини. Кожна людина має певні творчі задатки. Але здатність до творчості ще не означає саму творчість. Ніщо так не перешкоджає людині творити, як невіра у власні сили. Наше завдання — помітити в дитині творчі здібності і допомогти розвивати їх. Розвитку індивідуальних здібностей творчих особистостей сприяє система позакласної роботи. Кожного року намагаюсь залучати здібних учнів до роботи фізичного гуртка, де розв’язуються цікаві, олімпіадні задачі, а також програмові, які викликають труднощі при розв’язуванні. Справжнім святом у школі стало проведення Всеукраїнського фізичного конкурсу «Левеня». Мої вихованці працюють над індивідуальними творчими проектами, Займають призові місця у районному конкурсі «Інтелектуальні надії»

Ось уже протягом десяти років керую методичним об´єднанням вчителів фізики Олександрівського району, на діагностичній основі планую його роботу, беру участь в обласних семінарах, допомагаю в роботі молодим вчителям. Плануючи роботу МО, ставлю за мету розкрити творчий потенціал кожного вчителя фізики

Не існує методики нової чи старої. Є авторська методика конкретного вчителя. Над її удосконаленням вчителю доводиться постійно працювати, відшліфовуючи своє вміння успішно озброювати учнів знаннями, активізувати їхню думку, вчити мислити, виховувати любов і потяг до знань, до постійного самовдосконалення.
3.СЛУХАЛИ:

Розвиток особистості засобами інтерактивного навчання.
ВИСТУПИЛИ: Вихрист Н.В. ,вчитель початкових класів, яка відзначила,що зважаючи на актуальність проблеми необхідності запровадження в навчально-виховний процес нових освітніх технологій, мною було розпочате активне використання інноваційних технологій, що, на мою думку, має сприяти підвищенню рівня сформованості навчально-організаційних умінь та навичок, розвинути навчально-інтелектуальні та творчі здібності, пошуково-дослідницькі вміння та навички, допоможе виховати громадянську позицію, ініціативність, наполегливість, уміння планувати свою діяльність, оволодіти навичками рефлексії. Використання інтерактивних методів навчання сприяє також формуванню та розвитку комунікативно-інформаційної компетентності учнів. Адже необхідність формування школою ключових компетентностей відзначена в концептуальній модернізації вітчизняної освіти. У практичній діяльності використовую спеціальні методи та методики, спрямовані на забезпечення інтересу учнів до навчання, підвищення їхньої відповідальності у навчанні. А саме:

- Уроки будую так, щоб учень був суб`єктом навчальної діяльності

- Активно використовую інноваційні технології як у навчальній, так і у виховній діяльності.

- З метою формування комунікативно-інформаційної компетентності учнів широко використовую різноманітні творчі вправи на розвиток словотворчості, уміння комбінувати, уміння шукати аналоги.

- Підбираю ігрові технології, які можна використовувати як на уроках навчання грамоти, так і на уроках української мови, читання, математики, природознавства тощо.

- Систематично застосовую завдання, спрямовані на вдосконалення психічних процесів учнів.

- Урізноманітнюю структуру уроку і методи роботи, враховуючи індивідуальні особливості учнів, їхні інтереси. Для цього створюю нетрадиційні уроки, які дають змогу виявляти нетрадиційне мислення і здатність до нестандартних рішень.

- Впроваджую проектні технології, основне завдання яких – озброєння дитини інструментарієм для вирішення проблем, пошуку та досліджень у життєвих ситуаціях.

- Залучаю батьків до участі у навчально-виховній діяльності.

Працюючи з інноваційними технологіями, я помітила, що мої учні завжди готові працювати разом та отримують задоволення від такої взаємодії на уроці. Але через невміння узгодити свої дії з діями інших, швидко втрачають інтерес до цієї роботи. Щоб підтримати і розвинути зацікавленість до різноманітних форм групової роботи учнів, насамперед, навчаю спілкуванню і співпраці. Учні початкових класів за домінуючим каналом сприйняття інформації переважно є «діячами». Вони сприймають у повному обсязі ту інформацію, яку отримують через дії і тактильні відчуття. Тому інноваційні методи та вправи є найкращим шляхом заохочування дітей до спілкування, співпраці.

Отже, на мою думку, сучасна педагогіка характеризується переосмисленням й зміною багатьох поглядів і підходів, відмовою від деяких усталених традицій та стереотипів. Сьогодення потребує від педагога-практика високого професіоналізму, володіння сучасними технологіями навчання і виховання, бажання та вміння постійно вчитися й самовдосконалюватися, творчого підходу з одного боку й деякої прагматичності та раціоналізму з іншого.

Інноваційні методики мають багато переваг:

- у роботі задіяні всі діти класу;

- учні вчаться працювати у групі (команді);

- формується доброзичливе ставлення до опонента;

- кожна дитина має можливість пропонувати свою думку;

- створюється «ситуація успіху»;

- за короткий час опановується багато нового матеріалу;

- формуються навички толерантного спілкування, вміння аргументувати свою точку зору, знаходити альтернативне рішення проблеми тощо.

Саме інноваційні методи дають змогу створювати навчальне середовище, в якому теорія і практика засвоюються одночасно, а це надає змогу учням формувати характер, розвивати світогляд, логічне мислення, зв`язне мовлення; формувати критичне мислення; виявляти і реалізовувати індивідуальні можливості. При цьому навчально-виховний процес організовується так, що учні шукають зв`язок між новими та вже отриманими знаннями; приймають альтернативні рішення, мають змогу зробити «відкриття», формують свої власні ідеї та думки за допомогою різноманітних засобів; навчаються співробітництву.

4.СЛУХАЛИ:

Роль бібліотеки в організації навчальної діяльності та при викладанні предметів інваріантної складової
ВИСТУПИЛИ: Лушпай Л.М., бібліотекар, яка відзначила, що у час новітніх технологій та сучасного прогресу роль та значення книги в житті людини відійшли на другий план. Молоде покоління віддає перевагу комп’ютерним іграм, мережі Інтернет, телефонам, смартфонам і т.і. Діти не бачать необхідності у книзі та читанні. Кількість читачів у бібліотеках значно зменшилася. Тому перед бібліотекарями вцілому, а особливо перед шкільними, постає завдання: підвищити рейтинг книги та популяризувати це вічне джерело знань.

Адже»Розумна, натхненна книга нерідко вирішує долю людей». Так говорив великий педагог В.О.Сухомлинський. Бібліотекар повинен донести до дитини, що книга – це читання, пізнання, розвиток, виховання та навчання.

Книга дає нам розум і можливість пізнати світ, розвиває лексичний запас слів, з неї ми черпаємо мудрість, будуємо місток між минулим через сучасне в майбутнє, це історична та культурна спадщина нашого народу.

Традиційні види роботи вже не є актуальними, тому у своїй роботі звертаюсь до нових форм і методів.

Оскільки бібліотека є безпосереднім учасником організації навчально-виховного процесу, то вбачаю за необхідним застосовувати в роботі такі види як інформаційні хвилинки, інтегровані уроки, проектну діяльність, заочні мандрівки і т.д.

Шкільна бібліотека – це яскравий маяк у величезному освітянському океані, до якого поспішають читачі, щоб доторкнутись до потаємних глибин мистецтва і дістати невідомі для них перли мудрості і минулих поколінь.

5.СЛУХАЛИ:

Творчі методи навчання.

ВИСТУПИЛИ: Подкопаєва С.В., вчитель початкових класів, яка відзначила, що методи навчання:
  1   2

поділитися в соціальних мережах



Схожі:

С. Писарівка 01. 12. 2014 №84 Про підготовку до педагогічної ради
«Формування професійної компетентності вчителя»з метою якісноїпідготовки до проведення засідання педагогічної ради

Доповіді
На учасників конференції чекають аудиторії Донецького національного технічного університету. Програмою передбачено урочисте відкриття...

Доповіді
На учасників конференції чекають аудиторії Донецького національного технічного університету. Програмою передбачено урочисте відкриття...

Засідання методичної ради школи №1
Затверджений на засіданні педагогічної ради школи Начальник управління освіти І науки

Засідання педагогічної ради
Комунальний навчальний заклад «Лозуватська зш І-ІІІ ступенів №1 імені Т. Г. Шевченка»

Засідання науково-методичної ради
Створення умов розвитку педагогічної майстерності, творчої ініціативи педпрацівників

Засідання педагогічної ради
Моніторинг організації навчально-виховного процесу навчального закладу за 2012-2013 навчальний рік

Засідання педагогічної ради
Моніторинг організації навчально-виховного процесу учнів 1,2 класів в умовах реалізації нового Державного стандарту початкової загальної...

Протокол №4 засідання педагогічної ради
Ю. В., Товстолиткіна Г. О., Слюсаренко А. Я., Дегтяренко Л.І., Гайдаржи А. П., Кузьмінська Л.І., Єрмоленко І. Й., Богуславська Л....

Протокол засідання педагогічної ради
Про випуск учнів 11-х класів та вручення атестатів про повну загальну середню освіту (доповідач Романова О. В.)



База даних захищена авторським правом © 2017
звернутися до адміністрації




info.ocvita.com.ua
Головна сторінка