Пошук по сайту

Iнформатика  лекції  Курсова робота  Рефераты  

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня





Сторінка1/4
  1   2   3   4
ІНСТИТУТ ПЕДАГОГІКИ АПН УКРАЇНИ

КОЛОС ЮЛІЯ ЗІНОВІЇВНА




УДК 378.2:004:[81’253]




ФОРМУВАННЯ ІНФОРМАЦІЙНО-ТЕХНОЛОГІЧНИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ МАЙБУТНІХ ПЕРЕКЛАДАЧІВ У ПРОЦЕСІ ФАХОВОЇ ПІДГОТОВКИ

13.00.04 – теорія та методика професійної освіти


Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук




Місто – 2007

Київ – 2010


Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Полтавському національному педагогічному університеті імені В.Г. Короленка, Міністерство освіти і науки України.

Науковий керівник доктор педагогічних наук, професор

Гриньова Марина Вікторівна,

Полтавський національний педагогічний

університет імені В.Г. Короленка,

завідувач кафедри педагогічної майстерності.

Офіційні опоненти: доктор технічних наук, професор

Дорошенко Юрій Олександрович,

Державна академія житлово-комунального господарства Міністерства з питань житлово-комунального господарства України, проректор з наукової роботи;
кандидат педагогічних наук

Мельник Алла Іванівна,

Білоцерківський національний аграрний університет, асистент кафедри іноземних мов.


Захист відбудеться „8” квітня 2010 року о 1600 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.452.01 в Інституті педагогіки АПН України за адресою: 04053, м. Київ, вул. Артема, 52-Д.
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту педагогіки АПН України (04053, м. Київ, вул. Артема, 52-Д).


Автореферат розісланий “5” березня 2010 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Л.Д. Березівська

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Оновлення змісту сучасної освіти в контексті Болонського процесу пов’язане з цілеспрямованим здобуттям знань, що трансформуються в компетентності молодого фахівця. Тому важливо усвідомити, які саме компетентності необхідні для забезпечення його гармонійної взаємодії з сучасним інформаційним суспільством.

Головні завдання та перспективи розвитку у сфері освіти визначено Законами України “Про освіту”, “Про вищу освіту”, Національною доктриною розвитку освіти, Національною програмою інформатизації, Концепцією розвитку дистанційної освіти в Україні. Процеси євроінтеграції та активна позиція України на міжнародній політичній та економічній арені роблять перекладача одним із важливих фігурантів цих відносин та потребують високого рівня його професійної підготовки.

Процеси глобалізації висувають нові вимоги до підготовки перекладача та якісно змінюють його роботу. Якщо раніше більшу частину перекладів становив художній переклад, то сьогодні переважають науково-технічні переклади, переклад юридичних документів, технічної документації. Розширення і розвиток ринку товарів та послуг спричинили гостру необхідність перекладу різноманітної супровідної документації, а науково-технічний прогрес породив нові види перекладів, серед яких – локалізація програмного забезпечення, переклад аудіовізуальних творів. За українським законодавством у сфері мовної політики українському глядачеві має подаватися продукт з дублюванням або титруванням українською мовою. Причому важливу роль у всіх випадках відіграє оперативність виконання перекладу.

Комп’ютерні засоби та інформаційні технології увійшли до усіх сфер діяльності людини. Не залишилася осторонь і професія перекладача. Ці засоби, з одного боку, надають перекладачеві допомогу, посилюючи інтелектуальні можливості, пришвидшуючи роботу та іноді спрощуючи її, а з іншого – висувають нові вимоги до рівня підготовки перекладача щодо застосування цих технологій у своїй професійній діяльності.

Водночас останніми роками спостерігається розрив між освітньою базою вищих навчальних закладів та вимогами ринку праці, що породив чимало нарікань з боку роботодавців на недостатню практичну підготовку майбутніх фахівців. Це призводить до тривалої адаптації на робочому місці, ускладнення працевлаштування і зниження престижу вищої освіти загалом. Про ці негативні явища йдеться в листі Міністерства освіти і науки України „Про практичну підготовку студентів” від 07.02.09 року. Сучасний роботодавець хоче бачити ініціативного робітника, творчу особистість, здатну самостійно долати труднощі та приймати рішення. Розв’язати окреслену проблему покликаний компетентнісний підхід в освіті. Компетентність особистості має сформуватися у процесі навчання і містити знання, вміння, навички, ставлення, досвід діяльності й поведінкові моделі особистості. Компетентнісний підхід має на меті виховання життєздатної особистості, що володіє усіма необхідними здібностями для втілення власного життєвого проекту, задоволення індивідуальних, а також соціальних потреб. Компетентна особистість – це компетентний громадянин, а також працівник, що здатний діяти на благо свого народу та держави.

Поняття компетентності дістало наукове обґрунтування у вітчизняній та зарубіжній педагогіці. Проблему компетентності та компетентнісного підходу аналізували Н. В. Баловсяк, Н. М. Бібік, Т. О. Вальфовська, А. В. Василюк, С. У. Гончаренко, І. В. Гушлевська, І. Г. Єрмаков, І. О. Зимня, С. Ф. Клепко, К. В. Корсак, Н. В. Кузьміна, О. І. Локшина, А. К. Маркова, О. В. Овчарук, O. І. Пометун, Дж. Равен, І. В. Родигіна, О. Я. Савченко, Л. В. Сохань, В. Ю. Стрельніков, І. М. Тараненко, А. В. Хуторськой, І. М. Чемерис, C. Є. Шишов, Е. Шорт, І. П. Ящук та ін. Теоретичні питання перекладу та особливості роботи перекладача досліджували В. І. Карабан, С. П. Ковганюк, В. Н. Комісаров, Л. К. Латишев, Р. К. Міньяр-Бєлоручев, Г. Е. Мірам, Г. В. Чернов, А. П. Чужакін, А. Д. Швейцер, А. Ф. Ширяєв та ін. Різні аспекти професійної підготовки перекладачів в Україні досліджували О. Б. Павлик, С. Ф. Панов, Т. В. Пастрик, З. Ф. Підручна, К. М. Скиба, Н. М. Соболь, Л. А. Тархова, О. В. Шупта, А. В. Янковець.

Проблеми інформатизації освіти та формування інформаційної культури особистості вчені досліджували в різних аспектах. Проблемам інформатизації освіти та застосуванню комп’ютерної техніки в навчальному процесі присвятили свої роботи І. Є. Булах, Б. С. Гершунський, Ю. О. Дорошенко, Т. В. Карамишева, Л. А. Карташова, Л. Л. Коношевський, Н. М. Лавриченко, В. В. Лапінський, І. І. Мархель, Є. С. Полат, І. В. Синельник, О. М. Сорока, Т. В. Солодкая, Н. Ф. Тализіна, В. М. Фатурова, Д. Є. Швець. Проблему формування інформаційної культури та інформаційної компетентності висвітлили у своїх працях Н. В. Апатова, Н. В. Баловсяк, А. Ф. Верлань, Л. С. Винарик, Г. В. Вишинська, Н. І. Гендіна, А. С. Гинкул, Н. Г. Джинчарадзе, М. І. Жалдак, О. П. Значенко, Н. І. Колкова, Ю. І. Машбиць, В. М. Монахов, Н. В. Морзе, В. Д. Руденко, І. Л. Скіпор, О. М. Тарасова, О. М. Щедрин та ін.

Отже, проблема формування інформаційно-технологічних компетент­ностей майбутніх перекладачів у процесі фахової підготовки є актуальною, але недостатньо вивченою, теоретично та методично обґрунтованою, у тому числі в площині компетентнісно орієнтованого підходу. Це й визначило тему нашого дослідження „Формування інформаційно-технологічних компетентностей майбутніх перекладачів у процесі фахової підготовки”.

Зв’язок з науковими програмами, планами, темами. Дослідження виконано відповідно до тематичного плану Полтавського національного педагогічного університету імені В.Г. Короленка як складова теми „Дослідження терміносистеми педагогічної майстерності майбутнього вчителя” (державний реєстраційний номер 0107U002107).

Тему дисертації затверджено рішенням вченої ради Полтавського національного педагогічного університету імені В.Г. Короленка (протокол № 7 від 30 грудня 2004 року) та узгоджено в Раді з координації наукових досліджень в галузі педагогіки і психології в Україні (протокол № 4 від 25.04.2006 року).

Мета дослідження: теоретично обґрунтувати педагогічні умови формування у майбутніх перекладачів інформаційно-технологічних компе­тент­ностей, що сприяють удосконаленню професійної підготовки майбутніх фахівців з перекладу.

Відповідно до мети та гіпотези дослідження визначено такі завдання:

  1. Вивчити стан дослідження проблеми в педагогічній теорії та практичній діяльності вищих навчальних закладів України.

  2. З’ясувати поняття та структурні компоненти інформаційно-технологічних компетентностей (ІТК) майбутніх перекладачів, виходячи з особливостей професії перекладача та функцій інформаційних технологій у перекладацькій діяльності.

  3. Обґрунтувати педагогічні умови формування інформаційно-техно­логічних компетентностей майбутніх перекладачів, експериментально перевірити їх.

  4. Визначити критерії, показники та рівні сформованості інформаційно-технологічних компетентностей у майбутніх перекладачів.

  5. Розробити й експериментально перевірити методику формування ІТК перекладачів у процесі вивчення дисциплін комп’ютерного циклу, удосконалити навчальні програми підготовки перекладачів із дисциплін комп’ютерного циклу.

Об’єкт дослідження: фахова підготовка майбутніх перекладачів у вищому навчальному закладі.

Предмет дослідження: комп’ютерно-інформаційна підготовка майбутніх перекладачів у процесі фахової підготовки у вищому навчальному закладі.

Гіпотеза дослідження полягає у тому, що процес формування інформаційно-технологічних компетентностей майбутніх перекладачів буде ефективнішим у разі додержання таких педагогічних умов: здійснення освітнього процесу на основі особистісно орієнтованого підходу; застосування кредитно-модульної системи навчання та оцінювання; подолання розрізненості знань шляхом визначення міжпредметних зв’язків; додержання основних дидактичних принципів: зв’язку теорії з практикою, активності й самостійності, свідомості й міцності знань та ін.; застосування педагогічної технології контекстного навчання, а також активних та інтерактивних технологій; використання інформаційно-комунікаційних технологій під час вивчення перекладознавчих дисциплін.

Методи дослідження. Для досягнення мети та вирішення поставлених завдань використовувались: методи теоретичного рівня – порівняння, аналіз психолого-педагогічної, філософської, перекладознавчої, навчально-методичної, нормативно-законодавчої літератури, систематизація, класифікація отриманої інформації, її синтез та узагальнення з метою визначення стану розробленості проблеми, а також для теоретичного та практичного обґрунтування педагогічних умов та методики формування інформаційно-технологічних компетентностей майбутніх перекладачів; емпіричні методи дослідження – бесіда, анкетування, спостереження, аналіз продуктів діяльності, педагогічний експеримент (констатувальний і формувальний) – для отримання фактичних даних та визначення рівня сформованості інформаційно-технологічних компетентностей у студентів, виявлення у них мотивації до застосування інформаційних технологій у перекладацькій діяльності, встановлення причинно-наслідкових зв’язків та експериментальної перевірки методики та педагогічних умов формування ІТК; методи статистичної обробки даних для перевірки достовірності результатів проведеного експерименту.

Теоретико-методологічною основою дослідження є компетентнісний (І. Г. Єрмаков, І.О. Зимня, О. І. Пометун та ін.), особистісно орієнтований (І. Д. Бех, В. І. Бондар, О. Я. Савченко та ін.) та діяльнісний (Л. С. Виготський, С. Л. Рубінштейн та ін.) підходи у навчанні; концепція знаково-контекстного навчання (А. О. Вербицький), наукові положення та висновки щодо: професійної підготовки фахівців у вищій школі (С. У. Гончаренко, І. А. Зязюн, В. М. Мадзігон, А. І. Мельник, Н. Г. Ничкало та ін.); саморегуляції навчальної діяльності студентської молоді (М. В. Гриньова); специфіки професійної діяльності перекладача (Р. К. Міньяр-Бєлоручев, С. Ф. Панов, А. Ф. Ширяєв та ін.); формування основ інформаційної культури та інформаційної компетентності (Н. В. Баловсяк, Ю. О. Дорошенко, М. І. Жалдак, О. П. Значенко, Н. В. Морзе та ін.).

Організація дослідження. На першому, констатувальному етапі (2004–2005 рр.) було визначено стан теоретичної розробки проблеми у психолого-педагогічній літературі, проаналізовано досвід формування інформаційно-технологічних компетентностей майбутніх перекладачів, сформульовано об’єкт, предмет, мету, гіпотезу і завдання дослідження, проведено дослідження стану формування інформаційно-технологічних компетентностей перекладачів у вищих навчальних закладах України.

На другому, пошуково-формувальному етапі (2005–2008 рр.) визначено структурні компоненти ІТК майбутніх перекладачів та досліджено динаміку їх формування, розроблено та експериментально перевірено педагогічні умови підвищення ефективності формування ІТК, виокремлено критерії, показники та рівні сформованості ІТК майбутніх перекладачів, розроблено методику експериментальної роботи, проведено констатувальний та формувальний експерименти.

На третьому, коригувально-узагальнювальному етапі (2008–2009 рр.) було здійснено теоретичний аналіз та узагальнення результатів експерименталь­ного дослідження, впроваджено теоретичні та практичні результати у навчальний процес ВНЗ та оформлено дисертацію.

Експериментальна база дослідження. Дослідно-експериментальна робота здійснювалась на базі Полтавського інституту економіки і права Відкритого міжнародного університету розвитку людини „Україна”, Полтав­ського факультету Київського національного університету культури і мистецтв, Львівського національного університету імені Івана Франка, Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Львівського державного інституту новітніх технологій та управління імені В’ячеслава Чорновола.

Усього в експериментальному дослідженні взяли участь 556 студентів. У формувальному експерименті узяли участь 293 студенти та 9 викладачів.

Наукова новизна і теоретичне значення одержаних результатів. Уперше визначено змістову, сутнісну та професійно орієнтовану структуру інформаційно-технологічних компетентностей майбутніх перекладачів; критерії та показники їхнього оцінювання, охарактеризовано рівні сформо­ваності. Визначено й науково обґрунтовано педагогічні умови, що сприяють формуванню інформаційно–технологічних компетентностей майбутніх перекладачів.

Уточнено сутність понять „компетентність”, „компетенція”, „інформаційно-технологічні компетентності” на основі узагальнення різних визначень, виділення в них спільного ядра.

Подальшого розвитку набула проблема сформованості інформаційно–технологічних компетентностей як складової професійної компетентності майбутніх перекладачів.

Практичне значення одержаних результатів полягає у розробленні експериментальної методики формування інформаційно-технологічних компетент­ностей майбутніх перекладачів; удосконаленні навчальних програм професійної підготовки майбутніх перекладачів із дисциплін комп’ютерного циклу; побудові модульної структури змісту навчальних дисциплін комп’ютерного циклу.

Упровадження результатів дослідження в навчальний процес вищих навчальних закладів сприяло підвищенню рівня сформованості ІТК майбутніх перекладачів. Результати дослідження та навчально-методичні матеріали впроваджено у навчально-виховний процес Полтавського інституту економіки і права ВМУРоЛ „Україна (довідка № 6–37/84 від 05.06.09 р.), Полтавського факультету КНУКіМ (довідка № 03/09 від 29.04.09 р.), Полтавського національного педагогічного університету імені В.Г. Короленка (довідка № 2325/0137/33 від 11.06.09 р.), Львівського національного університету імені Івана Франка (довідка № 685 від 16.10.08 р.), Львівського державного інституту новітніх технологій та управління імені В’ячеслава Чорновола (довідка № 1196–01 від 21.10.08 р.), Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка (довідка № 044/370–15 від 20.11.08 р.).
  1   2   3   4

поділитися в соціальних мережах



Схожі:

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня
Робота виконана в Центральному інституті післядипломної педагогічної освіти апн україни

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня
Облік І контроль використання матеріально-технічних ресурсів у автотранспортному виробництві з застосуванням пеом

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня
Робота виконана у Херсонському державному технічному університеті Міністерства освіти І науки України (м. Херсон)

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня
Ягупов В. В.: Автореф дис д-ра пед наук: 13. 00. 04 / Ін-т педагогіки І психології проф освіти апн україни. — К., 2002. — 34 с. —...

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня
Становлення та еволюція національного інформаційного простору україни в процесі формування демократичної політичної культури українського...

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня
Роботу виконано у відділі інформаційної безпеки та міжнародних інформаційних відносин Національного інституту проблем міжнародної...

Автореферат дисертації
Формування професійних знань майбутніх інженерів-програмістів засобами інформаційно-комунікаційних технологій

Пояснювальна записка до Типових навчальних планів загальноосвітніх...
Про затвердження Типових навчальних планів загальноосвітніх навчальних закладів ІІ ступеня

Методичні рекомендації до виконання наукового реферату з напрямку...
Рекомендації щодо організації виконання наукового реферату

Дипломи І ступеня



База даних захищена авторським правом © 2017
звернутися до адміністрації




info.ocvita.com.ua
Головна сторінка